сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Теми
Регіони
нові статтіпопулярні статтівсі статті
Правила життя
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
search menu
Третє Болгарське царство
Скориставшись черговим ослаблення Османської імперії, яка фактично втратила Боснію і Герцоговину у конфлікті із Австро-Угорщинию, 5 жовтня 1908 року у Великому Тирново князь Болгарії Фердинанд Кобург проголосив створення незалежного Болгарського царства. Об'єднавшись із Сербією, Грецією, Румунією і Чорногорією, через чотири роки Болгарія розпочала війну з Портою і приєднала Фракію, більшу частину Македонії, отримавши вихід до Егейського моря.
На обкладинці: Перший цар Третього Болгарського царства Фердинанд I Кобург, 1912 рік
7663
Політика
Володимир Лук'янюк
За рішеннями Сан-Стефанського мирного договору і Берлінського конгресу, що підвели підсумки Російсько-турецької війни 1877-78 років, в межах Османської імперії була створена автономна держава Велика Болгарія, яку за пропозицією російського імператора Олександра II очолив племінник його дружини Марії Олександрівни - 8 липня 1879 року Великі Народні збори в Тирново обрали своїм князем 29-літнього генерал-лейтенанта російської армії Олександра Баттенберга. Затверджена цього ж року перша болгарська конституція дозволила новому князю залишитись лютеранином і після схвалення його кандидатури султаном Абдул-Хамідом II та принесення 21 липня присяги він прибув до Софії, де російська окупаційна адміністрація передала йому владні повноваження.
Князь Болгарії Олександр Баттенберг
Князь Болгарії Олександр Баттенберг
Прагнучи завоювати підтримку болгар, князь Олександр всупереч волі російського імператора підтримав болгарське повстання у Східній Румелії, яка мала статус автономної провінції в межах Османської імперії, і 30 вересня 1885 року в Пловдіві оголосив про її приєднання до Болгарського князівства. Це викликало політичну кризу, в яку були втягнуті Сербія, Австро-Угорщина, Росія та Туреччина, і 2 вересня 1886 року Олександр Баттенберг був схоплений російськими агентами та офіцерами російського гарнізону в Софії, примушений написати акт зречення і виезений до Росії. В кінці місяця він таємно повернувся до Болгарії, проте після отримання листа від імператора Олександра III із засудженням його дій, 20 вересня 1886 року повторно зрікся престолу і виїхав до Відня, де помер через сім років. Згідно із заповітом, 15 січня 1898 року його було перепоховано в центрі Софії.
Після абдикації Олександра Баттенберга влада в Болгарії перейшла до регентської ради на чолі із революціонером-націоналістом Стефаном Стамболововим. Як один із ініціаторів приєднання Східної Румелії до Болгарії він був крайньо вороже налаштований щодо російської політики на Балканах, що дало можливість регентській раді самостійно вибрати нового князя - ним став 37-літній внук останнього французького короля Луї-Філіпа Орлеанського Фердинанд Саксен-Кобург-Готський, кандидатуру якого болгарський парламент затвердив 7 липня 1887 року.
Болгарія на початку 1880-х років © «Атлас світу» Адама і Чарльза Блека, 1884 рік
Болгарія на початку 1880-х років © «Атлас світу» Адама і Чарльза Блека, 1884 рік
Після вбивства прем'єр-міністра Стамболова македонськими націоналістами у липні 1895 року князь Фердинанд зумів налагодити стосунки з усіма опонентами Османської імперії і, скориставшись її черговим ослабленням після анексії Боснії і Герцоговини Австро-Угорщинию, 5 жовтня (22 версеня за ст. ст.) 1908 року у Великому Тирново з мовчазної згоди Відня проголосив створення незалежного Болгарського царства, а себе - царем Фердинандом I.
Це знайшло підтримку і в Російській імперії, яка, прагнучи ослабити вплив Австро-Угорщини на Балканах, таємно сприяла об'єднанню балканських держав на основі православної віри, - в жовтні 1912 року Сербія, Болгарія, Греція, Румунія і Чорногорія оголосили Османській імперії війну, яка закінчилась їх перемогою у травні наступного року - вступ болгарських військ у Стамбул змусив Туреччину поступитись майже всією Фракією, більшою частиною Македонії, що дало Болгарії вихід до Егейського моря.
У першому ряду зліва направо: король Греції Георг I Глюксбург, цар Болгарії Фердинанд I Кобург, його сини - коронний принц Борис і принц Кирило. Салоніки, 1912 рік © Bain News Service
У першому ряду зліва направо: король Греції Георг I Глюксбург, цар Болгарії Фердинанд I Кобург, його сини - коронний принц Борис і принц Кирило. Салоніки, 1912 рік © Bain News Service
Ідея Фердинанда створити "нову Візантію" від Чорного до Адріатичного моря привела до конфлікту із Грецією та Сербією і у 1913 році Болгарія безславно програла Другу Балканську війну, втративши майже всі попередні завоювання. Прагнучи реваншу, у Першій Світовій війні вона в союзі з Османською імперією підтримала Австро-Угорщину і Німеччину, а не своїх колишніх союзників Сербію та Росію, і знову програла - 3 жовтня 1918 року Фердинанд зрікся престолу на користь свого сина Бориса і виїхав до Німеччини.
Живучи у рідному Кобурзі, він пережив смерть Бориса III, розстріл радянськими військами другого сина Кирила, позбавлення влади внука Симеона II і встановлення в Болгарії комуністичної диктатури. Помер перший цар Третього Болгарського царства, фельдмаршал трьох армій Фердинад I 10 вересня 1948 року у 87 -річному віці. Його внук Симеон, живучи в еміграції в Іспанії, в 1955 році на основі Тирновської конституції проголосив себе діючим царем, після падіння комуністичного режиму повернувся на батьківщину і з 2001 по 2005 рік був прем'єр-міністром Болгарії. За час його управління країною був прийнятий закон про реституцію земельної власності, що дозволило Симеону повернути всі володіння свого діда, в яких він зараз і проживає поблизу Софії.
17 вересня 2016 © Володимир Лук'янюк спеціально для «Цей день в історії». Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку. Сподобалась стаття? Підтримайте чашкою кави.

Коментарі

Дивіться також

Політика
Європа
Нова історія

Головні події 5 жовтня

#ЦейДень
Все про 5 жовтня
Події, факти, персоналії
keyboard_arrow_left4 жовтня
6 жовтняkeyboard_arrow_right
© 2001-18
info_outline
format_color_fill

arrow_upward