сьогодні
Заголовки
arrow_drop_down
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
arrow_drop_down
Моя історія
Підтримати
search menu
«Бонд, Джеймс Бонд»
5 жовтня 1962 року в лондонському концертному залі «Павільйон» відбулась прем'єра фільму «Доктор Ноу» за однойменним романом Яна Флемінга. Незважаючи на суперечливі відгуки критиків, більшість з яких через багато ляпів і немотивованих сюжетних поворотів вважали стрічку комедійною пародією на шпигунські бойовики, вона виявилася комерційно успішною і стала першою у цілій серії про пригоди британського суперагента Джеймса Бонда.
На обкладинці: Ян Флемінг, 1963 рік © Express Newspapers/AP Images
4946
Культура і мистецтво
Володимир Лук'янюк
Намір написати шпигунський роман у Яна Флемінга з'явився в роки Другої Світової війни, коли він служив особистим помічником директора управління розвідки королівського військово-морського флоту контр-адмірала Джона Годфріда, і був реалізований вже по війні - 13 квітня 1953 року у Лондоні вийшов друком роман «Казино «Рояль». Він став надзвичайно популярним, пережив кілька перевидань протягом року і в 1954 році американським телеканалом CBS за його мотивами був знятий один із епізодів тересеріалу-антології «Кульмінація», в якому головним героєм був агент ЦРУ Джиммі Бонд у виконанні Баррі Нельсона.
До 1994 року служба МІ-6 не мала жодної правової бази для своєї діяльності, а саме її існування заперечувалось урядом Великобританії. Сьогодні вона підпорядковується міністерству закордонних справ і публічно відомо ім'я лише її керівника
На хвилі успіху Флемінг видав ще 5 книг про «похмурого, досить кровожерливого з хорошою зовнішністю» агента британської спецслужби МІ-6 Джеймса Бонда і в 1958 році у співавторстві написав сценарій для кінофільму «Кульова блискавка», для зйомок якого планувалось запросити Альфреда Хічкока. Плани так і залишились нереалізованими і в 1961 року сценарієм, на основі якого на той момент вже вийшла книга, зацікавились американські продюсери Гаррі Зальцман і Альберт Брокколі. Не дійшовши згоди щодо авторських прав на «Кульову блискавку», вони викупили права на решту шість романів Флемінга (крім «Казино «Рояль») і розпочали підготовку до екранізації «Доктора Ноу», написаного у 1958 році.
Не знайшовши фінансування у США, у липні 1961 року Зальцман і Брокколі зуміли домовитись лише з британським відділенням компанії United Artists. Через низький бюджет довелось економити на декораціях і персоналі, машину суперагента орендувати у службі прокату авто, а після відмови від участі у зйомках таких зірок, як Рекс Гаррісон, Девід Найвен і Кері Грант, на головну роль запросити маловідомого 31-річного шотландського актора Шона Коннері, який був затверджений головним чином тому, що погодився знятись ще у чотирьох наступних фільмах «Бондіани». Його партнеркоою стала дебютатнка у кіно швейцарка Урсула Андерс, обрана виключно за її сексапильність і котру довелось переозвучувати через сильний німецький акцент.
Шон Коннері і Урсула Андерс у фільмі «Доктор Ноу»
Шон Коннері і Урсула Андерс у фільмі «Доктор Ноу»
Зйомки «Доктора Ноу» почались 16 січня 1962 року на Ямайці і завершились через 58 днів у Англії. Фільм обійшовся у 1,1 млн доларів і заради економії деякі члени знімальної групи не були зазначені у титрах, а зарплату та доплати їм продюсери здійснювали з власної кишені. Вони не врахували жодного побажання Флемінга ні щодо вибору акторів, ні щодо мізансцен і попри близькість сценарію до сюжету роману, на попередньму перегляді стрічки він назвав її «просто жахливою».
Постер фільму «Доктор Ноу»
Постер фільму «Доктор Ноу»
Світова прем'єра «Доктора Ноу» відбулась 5 жовтня 1962 року в лондонському концертному залі «Павільйон» і зібрала суперечливі відгуки критиків, більшість з яких через багато ляпів і немотивованих сюжетних поворотів вважали стрічку комедійною пародією на шпигунські бойовики. Тим не менш, через три дні вона вийшла у широкий прокат у Великобританії, а після піврічної рекламної кампанії - у Північній Америці, де транслювалась у недорогих кінотеатрах і до кінця 1963 року зібрала у світі 8 млн доларів касових зборів, що у 7 разів перевищило бюджет стрічки.
Як пояснював Ян Флемінг виданню «Рідерз Дайджест», він назвав головного героя іменем відомого на той час орнітолога Джеймса Бонда, оскільки йому була потрібна «якомога непримітніша людина, оточена екзотикою, з коротким, банальним, англосаксонським іменем». У лютому 1964 року вони зустрілись на Ямайці і Флемінг подарував справжньому Бонду книгу «Живеш лише двічі» з власним автографом
Завдяки успіху фільму «Доктор Ноу» однойменний роман Яна Флемінга за два роки був проданий у рекордній кількості 6 млн примірників і викликав інтерес до інших його книг про Джеймса Бонда, яких за наступні 5 років було продано майже 23 мільйони штук і по яких за життя Флемінга (помер 12 серпня 1964 року) було знято ще три фільми, котрі користувались незмінною популярністю.
Багато із художніх рішень «Доктора Ноу» стали знаковими і використовувались протягом наступних фільмів «Бондіани»: станом на 2015 рік їх було знято загалом 24 (три з них - за життя Флемінга) про британського «агента 007» на сьогодні є другими у світі за касовими зборами після серіалу про «Гаррі Поттера».
Дейвід Найвен в ролі Джеймса Бонда у фільмі «Казино «Рояль», 1967 рік © Getty Images
Дейвід Найвен в ролі Джеймса Бонда у фільмі «Казино «Рояль», 1967 рік © Getty Images
У 1967 році американський продюсер Чарльз Фелдман вирішив екранізувати «Казино «Рояль», але, не зумівши домовитись із Шоном Коннері з приводу гонорару, кардинально переробив сценарій, який лише іменами персонажів став нагадувати оригінальний роман. Запросивши на головну роль Девіда Найвена, який свого часу відмовився грати Бонда у «Докторі Ноу» і якого Ян Флемінг вважав ідеальним виконавцем цієї ролі, а також «дівчину Бонда» Урсулу Андерс та ціле сузір'я акторів, таких як Пітер Селерс, Орсон Веллс, Вуді Аллен, Жан-Поль Бельмондо, Дебора Керр, Пітер О'Тул, Джон Х'юстон та Жаклін Біссет, Фелдман зняв пародію, яка за бюджетом та успішністю мало чим поступилась іншим стрічкам «Бондіани» і стала єдиним фільмом, де Джеймс Бонд гине.
4 жовтня 2016 © Володимир Лук'янюк спеціально для «Цей день в історії». Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку. Сподобалась стаття? Підтримайте чашкою кави.

Коментарі

Дивіться також

Культура і мистецтво
Розваги і дозвілля
Європа
Новітня історія
Холодна війна

Головні події 5 жовтня 1962

#ЦейДень
Все про 5 жовтня 1962
Події, факти, персоналії
keyboard_arrow_left4 жовтня
6 жовтняkeyboard_arrow_right
© 2001-18
info_outline
format_color_fill

arrow_upward