Цей день в історії
сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Рубрики
Регіони
всі статтінові статтіпопулярні статтівипадкова стаття
Правила життя
Подкасти
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
Цей день в історії
menu
toggle_off
«Бульдозерна революція» в Югославії
5 жовтня 2000 року кількасот тисяч мітингувальників, що з'їхались до Белграду в знак протесту проти фальсифікації виборів президента Югославії, взяли штурмом міський телецентр і будівлю парламенту. Це змусило Слободана Мілошевича подати у відставку з поста президента Югославії.
8657
Читати 3 хв.
Читати пізніше
До обраного
reply

Слободан Мілошевич став президентом у 1997 році, коли до складу Югославії входила лише Сербія і Чорногорія, а Косово охопила партизанська війна за незалежність, що змусило Мілошевича направити проти албанських сепаратистів регулярну армію. За її дії під час Косівської війни, які супроводжувались репресіями і етнічними чистками, Мілошевич був звинувачений ООН і НАТО у воєнних злочинах, порушенні Женевської конвенції і геноциді, а Югославія була піддана бомбардуванню, що змусило її вивести армію з Косово.

На виборах президента Югославії 24 вересеня 2000 року основним опонентом Мілошивеча став депутат сербського парламенту Воїслав Коштуніца, активний критик як діючого президента, так і міжнародного співтовариства, який вважав їх політику направленою проти національних інтересів Сербії. На цій хвилі він отримав значну підтримку і блок «Демократична опозиція» оголосив Коштуніцу переможцем, хоча центрвиборчком висловився за проведення другого туру виборів.

На знак протесту проти рішення ЦВК по всій Югославії почались мітинги і на початку жовтня в Белград з'їхалось кілька сотень тисяч протестувальників. 5 жовтня 2000 року проти них поліцією була застосована зброя, але, незважаючи на це, демонстранти захопили будівлю парламенту Югославії і телецентр в Белграді, під час штурму якого огорожа була повалена бульдозером, за що ці події були названі «Бульдозерною революцією», а водій бульдозера Любисав Джокич, проти якого була застосована зброя, став символом протесту.

Після того як столиця Югославії була взята під контроль мітингарями, поліція і армія самоусунулись від придушення протестів, що змусило виборчком 6 жовтня оголосити переможцем президентських виборів Воїслава Коштуніцу (з результатом 50,2%), а Слободана Мілошевича — подати у відставку. Він був заарештований 1 квітня 2001 року за звинуваченнями у перевищенні повноважень і корупції, а 28 квітня за ініціативою прем'єр-міністра Зорана Джинджича був переданий Гаагському трибуналу, в ході розслідування якого помер 11 березня 2006 року.

Після остаточного розпаду Югославії в 2003 році Воїслав Коштуніца втратив пост президента і 3 березня 2004 року став прем'єр-міністром Сербії; він пішов у відставку через 5 років після розпаду коаліції із-за її відмови підтримати Коштуніцу у його прагненні відмовитись від зближення з Євросоюзом, якщо той підтримає незалежність Косова. Зоран Джинджич був убитий 12 березня 2003 року снайпером, яким виявився заступник командира загону спецназу МВС Сербії Звездан Йованович, який таким чином чином сподівався припинити «видачу сербських патріотів Гаазькому трибуналу».

«Бульдозерна революція» стала першою з «кольорових» революцій, що охопили Європу, Близький Схід і Африку в 2000-х роках, включаючи «Революцію троянд» в Грузії, Помаранчеву в Україні, Тюльпанову у Киргизії і Жасмінову в Тунісі.

Друк 2
Володимир Лук'янюк спеціально для © «Цей день в історії», 3 жовтня 2015. Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна (CC BY 4.0)» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку.

Коментарі