Нюрнберзький трибунал, сформований з представників чотирьох держав-переможниць у Другій Світовій війні (Велика Британія, Радянський Союз, США і Франція), почав свою роботу в листопаді 1945 року. До відповідальності було притягнуто вищих військових та державних діячів фашистської Німеччини, звинувачених в тому, що з метою встановлення світового панування Німеччини вони розв'язали і вели агресивні війни, організували і здійснили найтяжчі злочини проти людства.
До смертної кари через повішання було засуджено 12 чоловік: Мартін Борман, заступник фюрера по партії (заочно), Ганс Франк, генерал-губернатор Польщі, Вільгельм Фрік, імперський протектор Чехії і Моравії, Герман Герінг, рейхсмаршал, Альфред Йодль, генерал-полковник, Ернст Кальтенбруннер, шеф служби безпеки, Вільгельм Кейтель, генерал-фельдмаршал, Іоахім Ріббентроп, міністр закордонних справ, Альфред Розенберг, міністр у справах окупованих східних територій, Фріц Заукель, уповноважений по використанню робочої сили, Артур Зейс-Інкварт, рейхскомісар Голландії, Юліус Штрейхер, видавець; до довічного ув'язнення — троє: Рудольф Гесс, помічник фюрера, Ганс Функ, міністр економіки, Еріх Редер, головнокомандуючий військовоморським флотом; до тривалих термінів ув'язнення — четверо: Карл Деніц, Бальдур Ширах, Альберт Шпеєр і Костянтин Нейрат; троє підсудних були виправдані — Герман Шахт, президент Імперського банку, колишній рейхсканцлер Франц Папен і директор Імперського радіо Ганс Фріче. Начальник штабу оперативного керівництва Альфред Йодль був виправданий посмертно.
Ще до початку процесу покінчив життя самогубством шеф Німецького трудового фронту Роберт Лей, а Густав Крупп був визнаний невиліковно хворим, у зв'язку з чим його справу було призупинено, а потім припинено зі смертю підсудного. Нюрнберзький трибунал визнав злочинними керівний склад Націонал-соціалістської партії, охоронні загони партії (СС), службу безпеки (СД) і державну таємну поліцію (гестапо) і вперше в історії визнав агресію серед найтяжчих злочинів проти людства.
Ряд засуджених подали прохання: Герінг, Гесс, Ріббентроп, Заукель, Йодль, Кейтель, Зейсс-Інкварт, Функ, Деніц і Нейрат — про помилування; Редер — про заміну пожиттєвого ув'язнення на смертний вирок; Герінг, Йодль і Кейтель — про заміну повішання на розстріл, якщо прохання про помилування не задовільнять. Всі ці клопотання були відхилені.
Страти відбулися в ніч на 16 жовтня 1946 у будинку Нюрнберзької в'язниці. Германг Герінг покінчив життя самогубством незадовго до страти.
Суди над військовими злочинцями меншої величини продовжувалися у Нюрнберзі аж до 50-х років XX ст.
Коментарі
Дивіться також
• Самогубство Адольфа Гітлера, 1945
• Капітуляція Німеччини, 1945
• Початок Нюрнберзького трибуналу, 1945
• Самогубство Германа Герінга, 1946
• Міжнародний трибунал для Далекого Сходу, 1948
• Страта Адольфа Айхмана, 1962
• Арешт Клауса Барб'є, 1983