Цей день в історії
сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Теми
Регіони
нові статтіпопулярні статтівсі статті
Правила життя
Подкасти
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
search
Цей день в історії
menu
Популярна стаття
Розстріли у Бабину Яру
29 вересня 1941 року в окупованому нацистами Києві почались масові розстріли мирного населення міста — за два дні в Бабиному Яру було вбито 33 771 євреїв. За оцінками, до осені 1943 року Бабин Яр став місцем розстрілу до 200 тисяч чоловік.
На обкладинці: Військовополонені засипають землею ділянку Бабиного Яру, де пройшли масові розстріли євреїв, жовтень 1941 року © Йоганнес Хелле
49540
Друга Світова війна
Володимир Лук'янюк
Вже за два місяці Німецько-радянської війни група армій «Південь» Вермахту, завдавши Червоній армії ряд важких поразок, вийшла до Дніпра по всій довжині фронту від Києва до Херсона. У кінці серпня 1941 року 17-а польова армія генерала Карла-Генріха фон Штюльпнагеля переправилась на Лівобережжя в районі Кременчука, звідки рушили на північ, й 11 вересня під Ромнами (Сумська область) з'єдналась з 2-ю танковою армією генерал-полковника Гайнца Гудеріана з групи армій «Центр», яка, прорвалась через радянські рубежі з-під Смоленська. Попри загрозу оточення п'яти армій Південно-Західного фронту, залишити Київ радянська Ставка Верховного Головнокомандування дозволила лише 18 вересня, й, знищивши або замінувавши майже всі об'єкти життєзабезпечення міста та підірвавши через Дніпро, пізно вночі з міста відступили останні підрозділи 37-ї армії генерал-майора Андрія Власова.
6-а армія генерала Максиміліана Фреттер-Піко увійшла в Київ зранку 19 вересня з боку Подолу. Було віддано негайний наказ про «Очищення міста від вибухових пристроїв та мін», проте виконати заплановані роботи вчасно не вдалось, і 24 вересня у центрі Києва прогриміли вибухи, які знищили кількадесят будинків в районі вулиці Ейхгорнштрассе (за радянських часів Воровського, нині Хрещатик). Щоб локалізувати пожежу, було прийнято рішення підірвати деякі навколишні будівлі, що разом із підривами у наступні дні радянськими підпільниками зайнятих окупаційними військами адміністративних будівель геть знищило історичну архітектурну забудову центра Києва.
Розшукуючи диверсантів, німецька влада почала тероризувати місто, й Києвом прокотилась хвиля репресій. Вину за вчинені руйнування було покладено на місцевих євреїв. Газета «Український вісник» в той час писала: «...Хрещатик була краща частина міста, її населяли жиди. В мирний час тут вони спекулювали, а вночі проводили у веселих оргіях. І коли настав кінець такому життю, вони в передсмертній агонії вирішили помститися над народом». 27 вересня 1941 року у Києві з'явились оголошення із наказом коменданта міста генерал-майора Курта Еберхарда під загрозою розстрілу всім євреям прибути через два дні о 8-ій ранку з документами та особистими речами на ріг вулиць Дегтярівської та Мельникова.
Оголошення трьома мовами про наказ всім євреям Києва зібратись 29 вересня 1941 року на розі вулиць Мельникова і Дехтярівської
Оголошення трьома мовами про наказ всім євреям Києва зібратись 29 вересня 1941 року на розі вулиць Мельникова і Дехтярівської
У неділю зранку 29 вересня 1941 року понад 30 тисяч євреїв невеликими групами рушили на північну околицю Києва. Під приводом безпечної евакуації їх реєстрували і, відібравши документи та змусивши роздягутись й полишити особисті речі, по 30-40 чоловік під конвоєм відводили до розташованого поблизу Бабиного яру, де їх розстрілювала зондеркоманда 4-а айзнатцгрупи «С» під керівництвом штандартенфюрера СС Пауля Блобеля за підтримки 45-го і 303-го батальйонів німецької поліції порядку полку поліції групи армій «Південь». Після того як спеціально викопані 25-метрові рови наповнювався 2-3 рядами тіл, мертвих присипали землею. Згідно з проведеним у повоєнні роки розслідуванням Слідчого відділу КДБ УРСР, лише 27-28 версеня у Бабиному Яру було розстріляно 33 771 чоловік. Цілеспрямоване знищення євреїв тривало й у наступні дні — 1, 2, 8 і 11 жовтня.
Колишній командир 4-ї айзнатцгрупи «С» штандартенфюрер СС Пауль Блобель, 1 березня 1948 року © US Army Archives
Колишній командир 4-ї айзнатцгрупи «С» штандартенфюрер СС Пауль Блобель, 1 березня 1948 року © US Army Archives
Протягом наступних двох років у Бабиному Яру було також розстріляно 621 члена ОУН Андрія Мельника, 100 матросів Дніпровського загону Пінської воєнної флотилії, знищено 5 циганських таборів, загалом, за оцінками, від 70 до 200 тисяч чоловік. Крім того, у розташованому поблизу Сирецькому концтаборі, де утримувались колишні комуністичні активісти, підпільники і військовополонені, за роки війни загинуло більше 25 тисяч осіб.
Коли у кінці літа 1943 року відступ німецької армії з Києва став неминучим, окупаційна влада намагалась сховати сліди злочинів у Бабиному Яру — частина тіл була ексгумована і спалена, але залишились числені свідки і криміналістичні докази розстрілів мирного населення Києва.
У повоєнний час пройшли судові процеси над причетними до розстрілів у Бабиному Яру: воєнний комендант Києва у 1941-42-х роках генерал-майор Курт Еберхард, який віддав наказ про масові розстріли цивільного населення, помер у Штутгарській в'язниці 8 вересня 1947 року не дочекавшись вироку, начальник айнзацгруппи Пауль Блобель був засуджений до страти американським військовим судом і 7 червня 1951 року повішений у Ландсберзькій тюрмі в Баварії; генеральний комісар Києва бригадефюрер СА Гельмут Квітцрау до відповідальності не притягувався і помер у 1999 році.
Володимир Лук'янюк © спеціально для «Цей день в історії», 02 вересня 2012. Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку. Сподобалась стаття? Підтримайте чашкою кави.

Коментарі

Дивіться також

Друга Світова війна
Україна
Європа
Новітня історія

Головні події 29 вересня

#ЦейДень
Все про 29 вересня
Події, факти, персоналії
keyboard_arrow_left28 вересня
30 вересняkeyboard_arrow_right
© 2001-19
info_outline
format_color_fill

arrow_upward