Цей день в історії
сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Рубрики
Регіони
всі статтінові статтіпопулярні статтівипадкова стаття
Правила життя
Подкасти
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
Цей день в історії
menu
toggle_off
Повстання Ємельяна Пугачова
Людина і суспільствоВолодимир Лук'янюк
28 вересня 1773 року керівник повсталих козаків Ємельян Пугачов видав маніфест від імені російського царя Петра III, котрому нібито вдалось уникнути смерті, яким наділяв "козаків, калмиків і татар" землею, провіантом і зброєю. Повстання, що охопило величезні території Росії, привело до громадянської війни за участі кількасот тисяч людей проти імператриці Катерини Великої.На обкладинці: Прижиттєвий портрет Ємельяна Пугачова
15044
Читати 3 хв.
Читати пізніше
До обраного
reply

Передумовами повстання стало загострення відносин влади і козацтва після ліквідації привілеїв козаків в 1771 році, посилення особистої залежності селян від поміщиків, ріст податків для поповнення казни неперервно воюючої Російської імперії. Напруженості в країні додавало і давнє народне сподівання на те, що слідом за імператорським маніфестом "Про дарування вільності та свободи всьому російському дворянству" 1762 року мав бути виданий і маніфест про звільнення селян від панщини, нібито підготований царем Петром III, якого вбили за нез'ясованих обставин.

Натомість у 1767 році вийшов указ Катерини II про заборону оскарження дій поміщиків, що лише погіршило й без того бесправне життя селян. У 1771 році на Уралі спалахнуло повстання Яїцьких козаків, які відмовились підкорятись військовій владі і придушувати бунт калмиків, яке було жорстоко ліквідоване і козацтво втратило останні органи самоуправління.

28 вересня 1773 року Ємельян Іванович Пугачов, що походив з донських козаків, спираючись на загін з 80 чоловік і прийнявши ім'я загиблого імператора Петра III, поблизу містечка Яїцьк (нині — Уральськ) виголосив маніфест, яким «повернув» козакам, татарам і калмикам, що служили в Яїцьком війську, традиційні козацькі вільності та привілеї. Досить швидко його військо зросло до 3 тисяч чоловік, і 5 жовтня воно взяло в облогу Оренбург, яка безрезультатно тривала півроку.

За цей час загін Пугачова швидко поповнювався козаками, колишніми солдатами, поміщицькими селянами, робочими людьми уральських заводів, була створена Державна Військова колегія зі своїми суддями, секретарем і навіть думним дяком. Незважаючи на невдачі при облогах великих міст, військам Пугачова досить легко підкорювались невеликі міста і в 1774 році селянсько-козацьке повстання охопило не лише Урал, але й Західний Сибір і Поволжя, а його тріумфом стало оволодіння Саранськом, Пензою і Саратовом.

21 серпня 1774 року Пугачов спробував зайняти Царицин (нині — Волгоград), проте зазнав невдачі і через чотири дні був розбитий урядовими військами. Він намагався врятуватись втечею, проте 11 вересня був захоплений колишніми соратниками і виданий царським військам. Ємельян Пугачов був доставлений до Москви, де його 21 січня 1775 року четвертували на Болотній площі. Селянська війна, в якій брало участь кілька сот тисяч чоловік, не привела до зміни положення селянства — натомість була повністю ліквідована автономія козацьких військ, а кріпацтво було відмінене лише у 1861 році, коли країну охопили селянські повстання після поразки Росії у Кримській війні.

Друк 2
Володимир Лук'янюк спеціально для © «Цей день в історії», 27 вересня 2014. Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна (CC BY 4.0)» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку.

Коментарі

Карл Юнг «Діагностуючи диктаторів: Гітлер, Сталін, Муссоліні»
Пряма Мова
Карл Юнг «Діагностуючи диктаторів: Гітлер, Сталін, Муссоліні»