сьогодні
Заголовки
arrow_drop_down
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
arrow_drop_down
Моя історія
Підтримати
search menu
Троїстий союз
27 вересня 1940 року у Берліні міністри закордонних справ Йоахім фон Ріббентроп, Сабуро Курусу і Галеаццо Чіано підписали оборонний воєнний союз Німеччини, Японії та Італії, який передбачав надання протягом наступних 10 років взаємної підтримки у досягненні геополітичних цілей і встановлення нового світового порядку. У 1940-41 роках до Берлінського пакту (або Троїстого союзу) приєднались Угорщина, Румунія, Болгарія, Словаччина, Югославія, Хорватія і Таїланд.
На обкладинці: Сабуро Курусу зачитує заяву після підписання Троїстого союзу. Зліва від нього - Галеаццо Чіано і Адольф Гітлер. Берлін, 27 вересня 1940 рік
5729
Друга Світова війна
Володимир Лук'янюк
У листопаді 1936 року Третій рейх і Японська імперія уклали «Японо-німецьку угоду по обороні від комунізму», направлену проти країн 3-го Комуністичного Інтернаціоналу, який з 1921 року об'єднував 103 партії 58 країн світу. Наступного року до нього приєднались Італія та Іспанія, а пізніше - ще ряд держав, вороже налаштованих як проти СРСР, так і проти поширення комуністичних ідей загалом. Запрошення підписати «Антикомінтернівський пакт» отримала і Польща, однак, відхилила його попри обіцянку владнати прикордонні спори, остерігаючись перетворитись на маріонеткову державу Німеччини.
Приєнатись до Антикомінтернівського пакту відмовився і Китай, стосунки з яким у Німеччини зіпсувались у 1937 році з початком Другої Японо-китайської війни. Незважаючи на традиційно тісні економічні контакти з гоміньданівським урядом, після укладання ним 21 серпня 1937 року Радянсько-китайського пакту про ненапад Адольф Гітлер дійшов висновку, що саме Японія, а не Китай, є надійнішим геостратегічним партнером - Німеччина визнала маріонеткову державу Маньчжоу-Го, відмовилась від претензій на свої колишні колонії в Азії, анексовані Японією, а японцям як нації було присвоєне звання почесних арійців.
У серпні 1939 року Німеччина у порушення «Антикомінтернівського договору» уклала з Радянським Союзом т. зв. «Пакт Ріббентропа-Молотова» про ненапад терміном на 10 років, у секретному протоколі до якого був обумовлений територіальний устрій Східної Європи і поділ її на зони впливу. Вже за місяць після його підписання Німеччина і Радянський Союз розчленували Польщу, що стало початком Другої Світової війни, в якій проти Німеччини виступили Франція і Великобританія, а СРСР і Японія, незважаючи на піврічний конфлікт у Монголії, зберігали формальний нейтралітет.
Капітуляція Франції в червні 1940 року і важке воєнне положення Британії спонукали Японію, зацікавлену у розширенні своїх колоніальних володінь і блокуванні спроб США втрутитись у війни в Азії, шукати більш тісної співпраці з Берліном, якому був потрібен сильний союзник у неминучій війні з СРСР. Подібне зацікавлення у тіснішій співпраці з Німеччиною проявила також Італія, яка шукала союзника для протистояння з Великобританією та Францією у Північній Африці.
Після проведення кількамісячних переговорів 27 вересня 1940 року у Берліні міністри закордонних справ Йоахім фон Ріббентроп, Сабуро Курусу і Галеаццо Чіано підписали оборонний воєнний союз трьох держав, який передбачав надання протягом наступних 10 років взаємної підтримки у досягненні геополітичних цілей і встановлення нового світового порядку.
Міністр закордонних справ Німеччини Йоахім фон Ріббентроп зачитує заяву після підписання Троїстого союзу. За столом сидять (зліва напрво) - міністр закордонних справ Японії Сабуро Курусу, міністр закордонних справ Італії Галеаццо Чіано, канцлер Німеччини Адольф Гітлер. Берлін, 27 вересня 1940 рік
Міністр закордонних справ Німеччини Йоахім фон Ріббентроп зачитує заяву після підписання Троїстого союзу. За столом сидять (зліва напрво) - міністр закордонних справ Японії Сабуро Курусу, міністр закордонних справ Італії Галеаццо Чіано, канцлер Німеччини Адольф Гітлер. Берлін, 27 вересня 1940 рік
Про підготовку Берлінського пакту за два дні до його підписання був офіційно повідомлений СРСР - для проведення відповідних переговорів до Берліну здійснив візит міністр закордонних справ Вячеслав Молотов, який однією з умов приєднання СРСР до Троїстого союзу висунув питання анексії Фінляндії. Остаточні радянські пропозиції були направлені у Берлін 25 листопада 1940 року, однак на них не надійшло жодної відповіді, - за розпорядженням Гітлера уже йшла інтесивна підготовка до війни з СРСР і Німеччина скористалась зацікавленістю Радянського Союзу, щоб укласти з ним 10 січня 1941 року черговий вигідний договір про економічне співробітництво.
Зліва направо - міністр закордонних справ Німеччини Йоахім фон Ріббентроп, міністр закордонних справ Італії Галеаццо Чіано, міністр закордонних справ Угорщини Іштван Чакі підписують Троїстий союз. Берлін, 20 листопада 1940 року
Зліва направо - міністр закордонних справ Німеччини Йоахім фон Ріббентроп, міністр закордонних справ Італії Галеаццо Чіано, міністр закордонних справ Угорщини Іштван Чакі підписують Троїстий союз. Берлін, 20 листопада 1940 року
У 1940 році до Берлінського пакту приєнались Угорщина, Румунія, Болгарія та Словаччина, а наступного - Югославія, Хорватія і Таїланд. Неодноразові пропозиції приєднатись до нього отримала і Фінляндія, яка після програної Радянському Союзу війни підписала Антикомінтернівський пакт. Розуміючи, що укладене з СРСР перемир'я лише тимчасове, фіннський уряд намагався знайти дипломатичну підтримку. Усвідомивши марність своїх зусилль і активну протидію Великобританії, яка всіляко підтримувала претензії СРСР, весною 1940 року Фінляндія сама звернулась до Німеччини по військову допомогу - відмовившись підписувати Берлінський пакт, вона, однак, взяла участь у підготовці «плану Барбаросса» і після інтенсивного авіанальоту, здійсненого СРСР 24 червня 1941 року на фіннські міста, оголосила йому війну.
В рамках Троїстого союзу в роки війни Японія, Італія та Німеччина створили тритсоронні військові і економічні робочі комісії, які мали б вирішувати нагальні питання. Однак, вони зібрались лише кілька разів і виявились малоефективними, приймаючи рішення, що мали більше декларативний і пропагандистчький характер. Найсуттєвішим з них стало солідарне оголошення війни США 8 грудня 1941 року і укладена того ж дня угода про заборону сепаратного миру із Сполученими Штатми або Великобританією.
Незважаючи на положення Берлінського пакту, у квітні 1941 року СРСР і Японія уклали чинний до середини 1946 року договір про нейтралітет, якого сторони неуклінно дотримувалась попри Німецько-радянську і Японсько-американську війну. Ситуація змінилася в 1945 році, коли поразка Німеччини і Японії стала очевидною, - на Ялтинській конференції СРСР погодився із пропозиціями США взяти участь у війні проти Японії в обмін на приєднання до СРСР усіх Курильських островів та Південного Сахаліну.
Після капітуляції Німеччини у травні 1945 року і ядерного бомбардування Хіросіми СРСР в односторонньому порядку розірвав пакт про нейтралітет і 8 серпня оголосив Японії війну, яка закінчилась її капітуляцією 2 вересня. Однак, всупереч сподіванням СРСР, мирний договір з Японією, підготовлений Великобританією і США, не містив положень про його суверенітет над Південним Сахаліном та Курильськими островами, і СРСР обмежився підписанням з Японією у 1956 році декларації про закінчення війни, погодившись на майбутні переговори про укладення мирного договору, не підписаного й досі.
19 вересня 2016 © Володимир Лук'янюк спеціально для «Цей день в історії». Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку. Сподобалась стаття? Підтримайте чашкою кави.

Коментарі

Дивіться також

Друга Світова війна
Європа
Новітня історія

Головні події 27 вересня 1940

#ЦейДень
Все про 27 вересня 1940
Події, факти, персоналії
keyboard_arrow_left26 вересня
28 вересняkeyboard_arrow_right
© 2001-18
info_outline
format_color_fill

arrow_upward