Цей день в історії
сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Теми
Регіони
всі статтінові статтіпопулярні статтівипадкова стаття
Правила життя
Подкасти
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
search
Цей день в історії
menu
Незалежність Ньюфаундленду
ПолітикаВолодимир Лук'янюк
26 вересня 1907 року спеціальною прокламацією короля Едварда VII самоврядна територія Ньюфаундленд отримала статус домініону, котрий передбачав повну суверенність у всіх питаннях, за винятком оборони і зовнішньої політики. У результаті політичної та економічної кризи 1920-30-х років Ньюфаундленд втратив свою самоврядність і в 1949 році увійшов до складу Канади на правах провінції.На обкладинці: Герб Ньюфаундленду з 1907 по 1949 рік
6000
Читати 3 хв.
Читати пізніше
До обраного
reply

Перші англійські колонії на острові Ньюфаундленд з'явились у 1610 році зусиллями торгової компанії «Лондон і Бристоль», яка протягом першого десятиліття заснувала кілька поселень, об'єднаних у 1623 році у провінцію під керівництвом Девіда Керка. У роки Тридцятилітньої війни, яка охопила Європу, англійські колонії зазнали нападів з території сусідніх французьких поселень і були практично всі знищені під час війни Франції проти Аусбурзької ліги в кінці XVII століття. Англійські поселення у Ньюфаунленді були відбудовані на початку наступного століття і через віддаленість від т. зв. Тринадцяти колоній не брали участь у їх Революційній війні за незалежність від Британської корони.

Після поразки Великобританії у війні проти США до Ньюфаунленду були частково переселені лояльні Британії колоністи і у 1825 році він набув статус колонії з власним губернатором і прийнятою в 1832 році власною конституцією. Через двадцять років Ньюфаунленд став самоврядною територією з власним урядом, підзвітним місцевому парламенту, який в 1867 році відмовився увійти до складу Канадської конфедерації, що об'єднала провінції Онтаріо, Квебек, Нова Шотландії та Нью-Брансвік.

15 квітня 1907 року у Лондоні почала робоу Імперська Конференція під головуванням прем'єр-міністра Генрі Кемпбелл-Баннермана, яка прийняла рішення надати всім британським самоврядним територіям статус домініону, котрий передбачав повну суверенність у всіх питаннях, за винятком оборони і зовнішньої політики. Першим подібним утворенням в межах Британської імперії стала Канада, другим — Австралія, а 26 вересня 1907 року спеціальною королівською прокламацією статус домініону був наданий Ньюфаунленду і Новій Зеландії.

Ньюфаундленд у 1914 році: площа — 373,872 кв. км, населення — 250 тис. чол., столиця — місто Сент-Джонс (30 тис. чол.)
Ньюфаундленд у 1914 році: площа — 373,872 кв. км, населення — 250 тис. чол., столиця — місто Сент-Джонс (30 тис. чол.)

Як окрема держава Ньюфаунленд брав участь у Першій Світовій війні, Паризькій мирній конференції 1919 року, проте не підписав Версальський договір і не вступив до Ліги націй. У 1920-х роках країну охопили корупційні та політичні скандали, які на фоні світової економічної кризи 1930-х років поставили Ньюфаунленд на межу банкрутства. Це змусило британський уряд в 1934 році призупинити самоврядний статус домініону і передати його під управління спеціальної комісії, яка діяла до кінця 1940-х років, коли після референдуму, проведеного 22 липня 1948 року, 31 березня 1949 року Ньюфаундленд став 10-ю провінцією Канади.

Друк
Володимир Лук'янюк © спеціально для «Цей день в історії», 20 вересня 2016. Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку.

Сподобалась стаття? Підтримайте чашкою кави.

Коментарі

keyboard_arrow_left25 вересня
27 вересняkeyboard_arrow_right
© 2001-19
info_outline
format_color_fill

arrow_upward