Цей день в історії
сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Теми
Регіони
всі статтінові статтіпопулярні статтівипадкова стаття
Правила життя
Подкасти
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
search
Цей день в історії
menu
Битва в Тевтобурзькому лісі
БитвиВолодимир Лук'янюк
11 вересня 9 року в Тевтобурзькому лісі германські племена під проводом Армінія вщент розбили римські легіони, що зупинило завоювання правобережжя Рейну. Одна з найбільших поразок Риму зберегла незалежність більшості германських земель і вважається однією з доленосних подій в історії Європи.
28140
Читати 5 хв.
Читати пізніше
До обраного
reply

Підкорення Германії почалось в 4 році полководцем Октавіана Августа і майбутнім імператором Тиберієм і наступного року її південна частина стала римською провінцією. До 7 року вся територія від Рейну до Ельби опинилася під владою римлян, проте закріпитись їм ут не вдалось із-за повстань, що спалахнули на Сході, — більше половини римської армії було відправлено в Богемію, Панонію, Ілірію і Далмацію для їх придушення. Намісником Германії за відсутності Тиберія був призначений Публій Квінтілій Вар, колишній проконсул Сирії. Загоном германців у його війську командував 25-річний Арміній, який свого часу жив у Римі в якості заручника свого батька, вождя херусків, де отримав військову освіту і римське громадянство.

Коли восени 11 вересня 9 року три легіони, три кавалерійські загони і шість когорт допоміжних військ (негромадян) Вара разом з великим обозом з жінками і дітьми рухались маршем до зимового табору між ріками Везер і Рейн, Арміній, який супроводжував Вара, направив його в обхід незнайомої території по маршруту, що привів римські війська прямо в засідку, влаштовану заздалегідь херусками у союзі з іншими п'ятьма германськими племенами. Знехтувавши вимогою відправити попереду розвідувальні загони, римляни увійшли в Тевтобурзький ліс (на північний схід від сучасного міста Оснабрюк в Нижній Саксонії) і зіткнулися з необхідність продовжувати марш по вузькій 20-кілометровій дорозі. Вони припинили рух в бойовому порядку і війська, які перемішались з обозом, розтягнулись у довгий ланцюг.

Знаючи військову тактику римлян, союзники Армінія, який умисне відстав зі своїм підрозділом, почали несподівано нападатии на окремі невеликі римські загони, які не мали змоги взаємодіяти один з одним. Тим не менш, римляни зуміли створити укріплений нічний табір і наступного ранку дати германцям бій на відкритій місцевості, проте зіткнулись із новою несподіванкою — із-за тривалих дощів вони не могли користуватись луками, тетиви яких розмокли, а шкіряні обладунки, що стали вкрай важкими, і розмокла глиниста земля зробили римлян практично беззахисними перед германцями, озброєними довгими списами і мечами. Уночі римляни спробували рятуватись втечею по дорозі, проте попали у ще одну засідку при виході з лісу, де й були остаточно знищені.

Їх втрати склали близько 20 тисяч убитими, більшість офіцерів, включаючи і самого Вара, покінчили життя самогубством, кинувшись на меч, частина — попала в полон, де були страчені або стали ритуальними жертвами; лише небагато з них були згодом викуплені. Розгром у Тевтобурзькому лісі привів до втрати римлянами більшості свої гарнізонів у Германії. Лише на середньому Рейні римські легіони зуміли зупинити гермнанців і запобігти поширенню повстання у Галлію. Голову Вара Арміній послав вождю маркоманів Марободу (сучасна Чехія), щоб спонукати разом вистипути проти Риму, проте отримав відмову.

Фрагмент пам'ятника Армінію в Детмольді, Німеччина
Фрагмент пам'ятника Армінію в Детмольді, Німеччина

Наступного року Тиберій здійснив спробу оболодіти центральною Германією, але не зміг там закріпитись, боячись далеко віддалятись від Рейну. Лише в 15-16 роках консул Германік розбив племена хаттів, марсів, херусків, спустошив їх землі і поховав останки загиблих легіонерів Вара. Проте більша частина Германії так і не була завойована римлянами — вони більше не робили спроб захопити правоборежжя Рейну, вважаючи за краще підтримувати лояльних їм вождів, таких як племінник Армінія Італікус, чим запобігали об'єднанню германських племен.

Позбувшись загрози з римського боку, Арміній розбив маркоманів у 17 році і через чотири роки був отруєний, очевидно кимось із своїх соратників, для яких він став занадто небезпечною загрозою. У XVI столітті Арміній під іменем Герман став символом німецького патріотизму. Він набув особливої популярності в роки наполеонівських та Франко-прусської воєн у XIX віці і особливо в роки становлення Третього рейху, коли Арміній був проголошений першим об'єднувачем німецьких земель.

Друк 1
Володимир Лук'янюк © спеціально для «Цей день в історії», 14 квітня 2015. Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку.

Сподобалась стаття? Підтримайте чашкою кави.

Коментарі

Енн Епплбаум «Червоний голод. Війна Сталіна з Україною»
Пряма Мова
Енн Епплбаум «Червоний голод. Війна Сталіна з Україною»
keyboard_arrow_left10 вересня
12 вересняkeyboard_arrow_right
Пряма Мова
Енн Епплбаум «Червоний голод. Війна Сталіна з Україною»
© 2001-19
info_outline
format_color_fill

arrow_upward