сьогодні
Заголовки
arrow_drop_down
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
arrow_drop_down
Моя історія
Підтримати
search menu
Облога Вишгорода
8 вересня 1173 року військо, надіслане владимиро-суздальским князем Андрієм Боголюбським проти смоленських Ростиславичів, які своєвільно захопили міста у Київській землі, підійшло до Вишгорода. Його облога жодного успіху не принесла, а прибуття через дев'ять тижнів галицько-волинських полків на чолі з луцьким князем Ярославом Ізяславичем на допомогу Вишгороду змусила володимиро-суздальців рятуватись втечею.
На обкладинці: Сучасний герб Вишгорода (з 3 березня 1996 року)
3505
Війни
Володимир Лук'янюк
Вигнаний Андрієм Боголюбським з Києва Мстислав Ізяславич не змирився з поразкою і у 1170 році, скориставшись від'їздом Гліба Юрійовича у Переяслав, безперешкодно увійшов у стольний град. Заручившись підтримкою Ярослава Осмомисла галицького, який надіслав на підмогу військо, він спробував вигнати смоленських Ростиславичів, котрі володіли більшою частиною Київської землі, і 8 квітня взяв в облогу Вишгород, де закрився Давид Ростиславич. Однак через непорозуміння з галицьким воєводою вже через п'ять днів Мстислав був змушений відступити і, рятуючись від переслідування, відправився у Волинь, де невдовзі захворів і 19 серпня 1170 року помер.
Відновлений у владі Гліб Юрійович підтримки у Києві не мав і 20 січня 1171 року несподівано помер, імовірно отруєний, як і його батько Юрій Долгорукий, кимось з найближчого оточення. За підтримки смоленських Ростиславичів і всупереч волі Боголюбського у Києві ненадовго вокняжився син Мстислава Великого князь трипільський Володимир. Він правив менше трьох місяців, що пройшли в очікуванні іпомсти Боголюбського, який по його смерті 30 травня посадив у Києві спочатку Романа Ростиславича смоленського, а коли той у 1173 році відмовся видати київських бояр, підозрюваних в отруєнні Гліба Юрійовича, - свого молодшого брата Михалка.
Михалко Юрійович залишати Торчеськ не захотів й відправив у Київ свого 19-літнього брата Всеволода (у майбутньому відомого як «Велике Гніздо») і племінника Ярополка Ростиславича. Через п'ять тижнів Давид Ростиславич смоленський їх обох захопив у полон, посадив у Києві свого брата Рюрика, обложив у Торчеську Михалка і вигнав з Трипілля Мстислава Ростиславича (брата Ярополка Ростиславича). Дізнавшись про кривду, завдану його брату і двом племінникам, Андрій Боголюбський наказав Рюрику вертатись у Смоленськ, а Давиду - «у землі руській не бути». Отримавши відмову і дізнавшись про приниження його посла, якому молодший Ростиславич Мстислав (у майбутньому названий Хоробрим) обстриг бороду, Боголюбський «розпалився гнівом» і вислав проти Ростиславичів 50-тисячне військо на чолі з воєводою Борисом Жидиславичем.
На відміну від Мстислава Ізяславича чотири роки перед тим, Ростиславичі захищати Київ не стали: Давид поїхав у Галичину і Волинь по допомогу, Рюрик закрився у Білгороді, а Мстислав зі своїм і Давидовим військом - у Вишгороді, до якого 8 вересня 1173 року підійшли владимиро-суздальське військо, підтримане смоленським, муромським, рязанським, турівским, полоцьким, городенським і новгородським загонами. За два місяці облога, яка мала на меті неодмінно взяти у полон Мстислава, жодного успіху не принесла. Тим часом Давид заручився підтримкою давнього претендента на великокняжий стол Ярослава Ізялавича луцького, який з волинськими і галицькими полками рушив на обіцяний йому Київ. Дізнавшись про наближення великого війська на допомогу Ростиславичам, 10 листопада владимиро-суздальська армія почала відступ на Лівобережжя, під час якого через паніку і під ударами загонів Мстислава Хороброго втратила велику кількість людей, що потонули у Дніпрі.
Фіаско під Вишгородом і втрата Києва, у якому сів Ярослав Ізялавич, загострили тліючий вже кілька років конфлікт Андрія Боголюбського з найближчим боярським оточенням, і 29 червня 1174 року він був жорстоко убитий у своєму домі під Суздалем. Його спадкоємцем у Владимирі ненадовго став племінник Ярополк Ростиславич, через рік повалений своїм дядьком Михалком Юрійовичем.
Ярослав Ізялавич правив Києвом теж недовго - вже через рік його вигнав Святослав Всеволодович чернігівський. І хоча він досить швидко відновився на престолі, не маючи належної підтримки, того ж 1174 року Ярослав Ізялавич був змушений поступитись Києвом смоленському князю Роману Ростиславичу, котрого три роки перед тим саджав у Києві і вигнав з нього Андрій Боголюбський.
7 вересня 2018 © Володимир Лук'янюк спеціально для «Цей день в історії». Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку. Сподобалась стаття? Підтримайте чашкою кави.

Коментарі

Дивіться також

Трафальгарська битва
Сьогодні
Трафальгарська битва
Війни
Україна
Європа
Середньовіччя

Головні події 8 вересня

#ЦейДень
Все про 8 вересня
Події, факти, персоналії
keyboard_arrow_left7 вересня
9 вересняkeyboard_arrow_right
© 2001-18
info_outline
format_color_fill

arrow_upward