Цей день в історії
сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Рубрики
Регіони
всі статтінові статтіпопулярні статтівипадкова стаття
Правила життя
Подкасти
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
Цей день в історії
menu
toggle_off
Мирний
договір з Японією
Друга Світова війнаВолодимир Лук'янюк
8 вересня 1951 року у Сан-Франциско 48 країн-союзниць підписали з Японією мирний договір, що визначав її правовий статус після Другої світової війни, виплату компенсацій державам-переможцям, військовополоненим та цивільним особам і урегульовував питання її повоєнної окупації. Сан-Францискський договір набув чинності 28 квітня 1952 року. На обкладинці: Прапор окупованої Японії з 1945 по 1952 рік
9473
Читати 4 хв.
Читати пізніше
До обраного
reply

Після оголошення Радянським Союзом війни Японії 9 серпня 1945 року і двох атомних бомбардувань американцями міст Хіросіма та Нагасакі, Японія була змушена скласти зброю і 2 вересня підписала Акт про капітуляцію. Зазнавши поразки у Другій світовій війні, яка для неї розпочалась з атаки на американську базу Перл Харбор у 1941 році, на підставі рішень Потсдамської конференції Японія була окупована військами країн-переможниць на чолі з генералом Дугласом Макартуром, котрому були підпорядковані імпеатор та японський уряд.

Під керівництвом окупаційної адміністрації була здійснена демілітаризація країни, прийнята нова конституція, проведено Міжнародний трибунал, здійснено податкову, сільськогосподарську реформи та демонополізовано економіку. Після початку Корейської війни у 1950 році США у складі військ ООН, якими командував Макартур, виявилися втягнутими у протистояння із СРСР і Китаєм, що підтримували Північну Корею і мали намір здійснити інтервенцію на колишню японську колонію Формозу (Тайвань). Це прискорило роботу з укладання мирного договору з Японією, підготовленого США та Великобританією для визначення правового статусу Японії і формального завершення війни з нею.

8 вересня 1951 року у Військовому меморіалі Сан-Франциско розпочалась конференція за участю Японії та 51 країни-переможниці, із 48-а з яких вона уклала мирну угоду, погодившись на відмову від територіальних претензій на Корею, архіпелаг Пенху, острови Формоза, Спратлі, Сахалін, Курильські та Сінгапур, передачу островів Оґасавара та Рюкю під американську опіку, згоду виконувати усі рішення Міжнародного військового трибуналу для Далекого Сходу та інших судів по військових злочинах як в Японії, так і за її межами, виплату компенсацій державам-переможцям, військовополоненим та цивільним особам за рахунок своїх зарубіжних та внутрішніх активів.

Крім того, цього ж дня США та Японія підписали секретний договір, за яким США брали на себе зобов'язання по забезпеченню захисту Японії як від зовнішньої, так і внутрішньої загрози, і отримали право розміщувати на її території всі необхідні для цього військові підрозділи та озброєння; одночасно Японія зобов'язувалась не надавати без попередньої згоди США свою територію, повітряний і морський простір для користування будь-якій третій стороні.
Прем'єр-міністр Японії Йосіда Сіґеру підписує договір у Сан-Франциско, 8 вересня 1951 року
Прем'єр-міністр Японії Йосіда Сіґеру підписує договір у Сан-Франциско, 8 вересня 1951 року

Проти укладення Сан-Францискського мирного договору виступив СРСР, мотивуючи це відсутністю на конференції делегації Китайської Народної Республіки (яка не була запрошена через війну КНР із Китайською Республікою Тайвань), невизнанням усупереч Ялтинській угоді суверенітету Радянського Союзу над Південним Сахаліном і Курильськими островами, КНР — над Тайванем, архіпелагом Пенху та Парасельськими островами і звинуваченнями у перетворенні Японії на віськову базу США. Крім СРСР мирний договір у Сан-Франциско не підписали Польща та Чехословаччина.

Індія, яка на відміну від Пакистану, не брала участі в конференції через, на її думку, обмеження суверенітету Японії, 9 червня 1952 року уклала з нею окрему двосторонню угоду. Дотримуючись аналогічної оцінки, Цейлон, хоча й підписав договір у Сан-Франциско, став єдиною країною, котра відмовилась від виплати Японією контрибуції і компенсації за завдані в роки війни збитки. 28 квітня 1952 року, у день, коли Сан-Францискський договір набув чинності і Японія стала незалежною державою, вона уклала мирний договір із Тайванем, який формально завершив Другу Китайсько-японську війну, що тривала з 1937 року. 18 грудня 1956 року вона стала 79-м членом ООН.

19 жовтня 1956 року Японія і Радянський Союз підписали декларацію про закінчення війни і відновлення дипломатичних відносин, погодившись на переговори про укладення мирного договору, не підписаного й досі. Також жодної угоди про мир із Японією не уклали ні Північна, ні Південна Корея, ні Китайська Народна Республіка, яка, націоналізувавши всі японські активи на своїй території ще у 1948 році, 29 вересня 1972 року оголосила про відмову від виплати Японією військових репарацій.

Взяті під опіку США острови Оґасавара та Рюкю, де з 1 квітня 1952 року американською цивільною адміністрацією був створений Уряд островів Рюкю, були передані Японії 14 травня 1972 року, хоча на острові Окінава й досі знаходиться американська військова база.

Друк 2
Володимир Лук'янюк спеціально для © «Цей день в історії», 7 вересня 2015. Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна (CC BY 4.0)» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку.

Коментарі