Цей день в історії
сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Теми
Регіони
всі статтінові статтіпопулярні статтівипадкова стаття
Правила життя
Подкасти
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
search
Цей день в історії
reorder
Помер Йосиф Сліпий
7 вересня 1984 року відійшов у вічність багаторічний в'язень радянських концтаборів патріарх Української греко-католицької церкви Йосиф Сліпий. Людина непохитної віри і могутньої сили духу, він з гідністю пройшов усі випробування та лишив по собі велику духовну та інтелектуальну спадщину, яка налічує 14 томів.
На обкладинці: Йосиф Сліпий, Лідкомб (Австралія), 18 жовтня 1968 року
12884
Особистості
Яна Примаченко
Майбутній митрополит народився 17 лютого 1892 року у селі Заздрість (нині — Теребовлянський район Тернопільської області) в родині сільського війта Івана Коберницького-Сліпого та Анастасії Дичковської і при народженні отримав ім'я Роман. У 1911 році, після закінчення гімназії у Тернополі, він вступив до Львівської греко-католицької духовної семінарії, потім вивчав філософію та богослов'я в університеті Інсбруку (Австрія) та у Папському Східному інституті у Римі. 30 вересня 1917 року був висвячений митрополитом Андреєм Шептицьким на священика. У 1918 році Йосиф Сліпий захистив докторську дисертацію з теології на тему: "Навчання візантійського патріарха Фотія про Пресвяту Трійцю", після чого продовжив навчання у Римі.
У 1922 році як професор догматичного богослов'я Сліпий повернувся до Львова, де викладав у духовній семінарії. З 1925 року — на посаді ректора Львівської духовної семінарії, яку, за кілька років, реорганізував у Греко-католицьку богословську академію. Окрім викладацької роботи вів активне наукове та громадське життя: у 1926 році організував Українське богословське наукове товариство, заснував та редагував журнал "Богословія", був куратором Українського національного музею Львова. У 1930 році Йосип Сліпий був обраний дійсним членом Наукового товариства ім. Т. Шевченка, у 1931 році — заступником голови Українського католицького союзу. У 1935 році він був призначений митрополитом Шептицьким соборним крилошанином кафедрального собору Св. Юра та архідияконом.
З 1939 року Йосип Сліпий — архієпископ, а згодом коад'ютор — помічник митрополита з правом наступництва. Він обрав своїм девізом вислів "Per aspera ad astra" ("Крізь терни до зірок"), що стали пророчими — 11 листопада 1944 року, відразу по смерті Шептицького, Йосиф Сліпий перебрав керівництво над галицькою метрополією.
У грудні 1944 року він відправив делегацію до Москви, щоб домовитися з радянським урядом про подальше існування УГКЦ. Натомість влада вимагала від митрополита засудити український повстанський рух і змусити українців скласти зброю. Слідом за відмовою почалися переслідування.
11 квітня 1945 року Йосиф Сліпий був заарештований за звинуваченням у "ворожій діяльності проти УРСР і співпраці з німецько-фашистськими окупантами". У кафедральному соборі Св. Юра було вчинено обшук та заарештовано майже весь єпископат УГКЦ. Сліпого перевезли до Києва, де радянські спецслужби допитами і моральним тиском прагнули схилити його до співпраці, пропонуючи за розрив з Римом посаду Київського митрополита у Російській православній церкві.
8 березня 1946 року зрежисований радянською владою "собор" УГКЦ ухвалив рішення про "самоліквідацію" та приєднання до Російської православної церкви. Непохитність митрополита коштувала йому вироку у вісім років ув'язнення, а у 1953 році після відбуття терміну Йосиф Сліпий був засуджений вдруге, цього разу на п'ять років. У 1958 році він отримав третє заслання, а останнє, четверте, припало на 1962 рік. Покарання відбував у таборах Сибіру та Мордовії.
У 1963 році, після 18 років ув'язнення, Йосиф Сліпий був звільнений та висланий до Ватикану. За звільнення предстоятеля УГКЦ клопотали особисто Папа Римський Іван ХХІІІ та президент США Джон Кеннеді. Тиск світової громадськості дав результат. Відпускаючи 70-річного Йосипа Сліпого до Ватикану, радянські керманичі вважали, що старий і хворий митрополит довго не проживе, але ці розрахунки не справдилися. Митрополит прибув до Риму 9 лютого 1963 року, а вже 11 жовтня виступив з доповіддю на ІІ Ватиканському соборі.
Йосип Сліпий (зліва) і папа Павло V, 1965 рік
Йосип Сліпий (зліва) і папа Павло V, 1965 рік
25 січня 1965 року Йосиф Сліпий був удостоєний звання кардинала. Оселившись у Ватикані, він активно взявся до роботи — заснував Український католицький університет св. Клімента (1963) з філіями у Вашингтоні, Лондоні, Чикаго і Філаделфії, звів греко-католицький собор Святої Софії (1969), Ініціював відновлення храму Жировицької Божої Матері та заснував монастир студитів, з пастирським візитом відвідав Канаду, США, Бразилію, Аргентину та Австралію. У 1976 році Йосиф Сліпий надав кошти на придбання приміщення для Українського вільного університету у Мюнхені.
Йосиф Сліпий активно боровся за надання УГКЦ статусу патріархату, оскільки це б зміцнило позиції церкви в Україні, де вона перебувала у підпіллі. Не бажаючи йти на активну конфронтацію з Радянським Союзом, Папа Римський Павло VI задовольнив це прохання лише частково — він визнав Йосифа Сліпого Верховним Архиєпископом, що фактично відповідало рівню патріарха. У 1975 році зусиллями Українсько греко-католицької церкви Йосиф Сліпий був коронований на патріарха. Проте він так і не домігся від Ватикану визнання Патріархату УГКЦ.
Помер Йосиф Сліпий 7 вересня 1984 року в Римі на 92-у році життя. У зв'язку зі смертю предстоятеля УГКЦ у Ватикані було оголошено 40-денну жалобу. Він був похований у місцевому соборі святої Софії. У 1992 році його тіло патріарха було перевезено до Львова і перепоховано у крипті собору Святого Юра, поряд з гробницею митрополита Андрея Шептицького.
Яна Примаченко © спеціально для «Цей день в історії», 12 вересня 2017. Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку.

Сподобалась стаття? Підтримайте чашкою кави.

Коментарі

Вступ США у Другу світову війну
Сьогодні
Вступ США у Другу світову війну
keyboard_arrow_left6 вересня
8 вересняkeyboard_arrow_right
Сьогодні
Вступ США у Другу світову війну
© 2001-19
info_outline
format_color_fill