26-річний Сулейман став султаном Османської імперії 22 вересня 1520 року по смерті свого батька Селіма Грізного. Продовжуючи його політику завоювань, він вже за перше десятиліття свого правління підкорив острів Родос, Боснію, Герцеговину, Славонію, спустошив Угорщину, яка як і Алжир, Валахія, Молдова та Трансільванія визнали васальну залежність. Загроза війни з Австрією змусила її виплачувати щорічну данину Османській імперії, котра уклала таємний союз із Францією і силами алжирських піратів контролювала Середземне море та північне узбережжя Африки.
Успішна війна з перською державою Сефевідів дала змогу Османській імперії підкорити Близький Схід та взяти під контроль Персидську протоку і Червоне море, південь Аравії, територію сучасного Сомалі та вести успішну війну із Португалією в Індійському океані. Як правитель гігантської держави з населенням близько 50 мільйонів чоловік Сулейман особисто провів великі законодавчі зміни, що стосувались суспільного життя, освіти, оподаткування і кримінального права, які залишались чинними протягом наступних кількох століть. Він особисто писав вірші (під псевдонімом Мухіббі), був ювеліром і покровителем мистецтв та архітектури, завдяки чому період його 46-літнього правління увійшов в історію як «золотий вік» Османської імперії, а сам імператор в Європі отримав епітет «Пишний» (хоча на Сході Сулеймана величали як «Справедливого»).
7 вересня 1556 року османський престол зайняв Селім II, третій син Сулеймана від єдиної законної дружини Роксолани і єдиний з живих можливих спадкоємців. Попри те, що він продовжив завойовницьку політику батька і зумів остаточно підкорити Туніс і Далмацію та підписати у 1568 році із Священною Римською імперією мирний договір, за яким та зобов'язувалась виплачувати щорічну данину і остаточно визнала турецький протекторат над Трансільванією, Молдавією і Валахією, невдачі Селіма II у війнах з Московським царством та коаліцією католицьких держав підірвали могутність Османської імперії, занепад якої почався за правління внука Сулеймана Пишного султана Мурада III.
Коментарі
Дивіться також
• Сулейман Пишний — 10-й османський султан, 1520
• Роксолана, зачинателька «Жіночого султанату», 1534
• Велика облога Мальти, 1565