сьогодні
Заголовки
arrow_drop_down
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
arrow_drop_down
Моя історія
Підтримати
search menu
Річард Плантагенет -
король Англії
3 вересня 1189 року у Вестмінстері пройшла коронація Річарда I на англійський престол, на якому він змінив померлого в липні Генріха II Плантагенета. Практично весь період свого правління він провів у військових походах, під час одного з яких був поранений і помер від гангрени.
На обкладинці: Герб Річарда I
7380
Особистості
Річард був третім сином короля Генріха II і своє дитиство та юність провів при дворі своєї матері Еленори Аквітанської, чиї володіння у Франції він мав успадкувати. 16-річним Річард підтримав заколот свого старшого брата Генріха проти батька, організований їх матір'ю. Він досить швидко був придушений Генріхом II й Річарду довелось вимолювати у нього пробачення і брати участь у придушенні баронів, які залишились вірними арештованій Еленорі.
Королівська печатка Річарда I
Королівська печатка Річарда I
По смерті свого брата Генріха Молодого Річард став спадкоємцем англійського престолу, що привело до конфлікту з молодшими братами Джефрі та Іоанном - Генріх II зажадав звільнити Аквітанію для Іоанна, на що Річард відповів відмовою, підозрюючи, що саме йому Генріх, всупереч звичаям, хоче залишити корону. Відкрито проти батька Річард виступив восени 1188 року, заручившись підтримкою французького короля Філіпа II Августа. Для цього Річарду довелося принести йому ленну присягу, у відповідь на що Генріх II повів проти них війну і втратив всі свої володіння на континенті, крім Нормандії, що змустло його в липні наступного року укласти мир. Будучи приниженим і важко хворим, Генріх II помер 6 липня 1189 року.
У серпні Річард прибув до Англії і 3 вересня 1189 року був коронований у Вестмінстерському абатстві. Триденні урочистості з цієї нагоди були затьмарені єврейськими погромами, які виникли через порушення ними заборони Річарда бути присутнім євреям на обряді. Будучи з дитинства дуже набожним, після коронації Річард знову повернувся до своєї давньої ідеї взяти участь в хрестовому поході - для цього він провів ревізію королівської власності, обклав податями церкви і став першим монархом, який збільшив надходження до скарбниці за рахунок торгівлі державними посадами.
11 грудня 1189 року Річард відплив з Дувра і, разом з французьким королем перетнувши Францію, 7 серпня 1190 року відплив на Близький Схід. За 10 років свого правління він провів в Англії всього півроку, натомість заслужив слави хороброго воїна - під час Третього хрестового походу здобув перемоги на Кіпрі, біля Акри та Арзуфа. Так і не зумівши взяти Єрусалим, на зворотному шляху на батьківщину Річард потрапив у полон до герцога Австрійського Леопольда V Бабенберга, який передав його імператорові Священної Римської імперії Генріху VI. Після викупу з полону Річард у 1194 році повернувся до Англії, де владу намагався захопити його брат Іоанн.
Вигнавши брата і конфіскувавши всі його землі, Річард через два місяці знову відбув до Франції. Відмовившись від корони Священної Римської імперії, яка йому була запропонована після смерті Генріха VI, він розпочав бойові дії проти короля Філіпа Августа, який за час відсутності Річарда захопив ряд континентальних володінь англійців. 26 березня 1199 під час облоги замка Шалю-Шаброль в Лімузені Річард був поранений у шию арбалетним болтом і через 11 днів помер від зараження крові на руках своєї 77-річної матері Елеонори Аквітанської.
Сподобалась стаття? Підтримайте чашкою кави.

Коментарі

Дивіться також

Особистості
Політика
Європа
Середньовіччя

Головні події 3 вересня

#ЦейДень
Все про 3 вересня
Події, факти, персоналії
keyboard_arrow_left2 вересня
4 вересняkeyboard_arrow_right
© 2001-18
info_outline
format_color_fill

arrow_upward