Епіцентр землетрусу знаходився за 90 км на Південний Захід від Токіо в затоці Сагамі. Всього за дві доби відбулось 346 підземних поштовхів, які принесли найбільші руйнування провінції Канто. В Токіо від перших же поштовхів було знищено до 15% житлових будинків. Зруйновані водні мережі не давали можливості гасити пожежі, які охопили місто із-за сильного вітру, і ще 30% будівель міста згоріла до тла. Від задухи, чадного газу і високої температури, яка подекуди піднімалась до 46°C, люди гинули навіть на відкритих площах, де вони намагались знайти порятунок. В Йокогамі від землетрусу постраждало 20% житлових будинків і ще 50% були знищені пожежами. Крім Токіо і Йокогами практично повністю були зруйновані 9 великих міст у восьми префектурах.
За офіційними підрахунками від руйнувань, пожеж і цунамі загинуло 91 344 особи, пропало без вісти 13 275 осіб, важких поранень зазнали 16 514 особи, легких поранень — 35 560 осіб. Загалом постраждало близько 3,4 мільйонів осіб, кілька тисяч з них (в основному корейців та китайців) загинуло під час погромів. Було зруйновано землетрусом або згоріло близько півмільйона будівель і 360 мостів. Загальні втрати були гігантськими — вони вчетверо перевищували річний бюджет Японії.
Щоб боротися з наслідками стихії в Японії був оголошений надзвичайний стан і мобілізація. Уряд скасував ввізне мито на рис, податки на товари першої необхідності і будівельні матріали та ввів 30-денний мораторій на сплату боргів та процентів по кредитах. Великий кантонський землетрус припав на період економічної занепаду і видача урядом матеріальної допомоги постраждалим у вигляді пільгових позик та нездатність громадян повернути державі борги спричинили інфляцію і економічну кризу, яка охопила Японію в 1927 році.
Це привело до перегляду внутрішньої і зовнішньої політики Японії, яка почала втрачати авторитет на міжнародній арені. В країні посилились націоналістичні настрої, занепав інтерес до процесів демократизації, набули поширення намагання інтерпретувати катастрофу як акт божественного покарання і шанс відродити країну на новій, суто японській, системі цінностей, що сприяло замкнутості країни та проведення політики ізоляціонізму.
Починаючи з 1960 року кожного 1 вересня в Японії відзначається День попередження стихійних лих в пам'ять про Великий кантоський землетрус і для нагадування важливості підготовки до сезону тайфунів, який припадає на вересень і жовтень.
Коментарі
Дивіться також
• Лісабонський землетрус, 1755
• Найбільший землетрус у Європі, 1908
• Таншанський землетрус, 1976
• Землетрус в Індійському океані, 2004
• Землетрус на Гаїті, 2010
• Аварія на Фукусімі, 2011
