сьогодні
Заголовки
arrow_drop_down
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
arrow_drop_down
Моя історія
Підтримати
search menu
Замах на Леніна
30 серпня 1918 року у Москві 28-літня Фанні Каплан трьома пострілами поранила лідера більшовиків Володимира Леніна. Цього ж дня в Петрограді есером Левом Канегіссером був убитий голова петроградського ЧК Моісей Соломонович Урицький. Ці дві події дали поштовх до початку більшовицького "червоного терору", котрий охопив усю країну і призвів до сметрті сотень тисяч людей.
На обкладинці: Фанні Каплан, до 1910 року
18691
Особистості
Володимир Лук'янюк
Через місяць після створення марксистської організації «Союз боротьби за визволення робітничого класу» Володимир Ульянов (Ленін) разом із 56 соратниками був заарештований, більше року пробув у тюрмі і у 1897 році був висланий до Сибіру. Через три роки після нетривалого проживання в Пскові і Уфі Ульянов емігрував до Європи, звідки повернувся до Росії після Лютневої революції 1917 року за сприяння німецького уряду разом з кількома десятками соратників.
У Петрограді Ленін розпочав діяльність, спрямовану на повалення Тимчасового уряду, організацію і здійснення соціалістичної революції, яка була була розпочата більшовиками і лівим крилом партії есерів (соціалістів-революціонерів) в листопаді 1917 року в Петрограді. У листопаді Ленін був обраний главою першого радянського уряду - Ради народних комісарів. Після того як у квітні 1918 року над Петроградом нависла загроза німецького захоплення, більшовицький уряд, з якого вийшли ліві есери, незгодні з підписанням Брестського миру, переїхав до Москви.
У п'ятницю 30 серпня 1918 року Ленін зранку виступив на мітингу на колишній Хлібній біржі, а увечері мав виступити на колишньому заводі Міхельсона в Замоскворецькому районі Москви. Не дивлячись на те, що цього ж дня був убитий голова Петроградської надзвичайної комісії (ЧК) Мойсей Урицький, ніяких заходів безпеки щодо захисту Леніна здійснено не було - він прибув на завод без охорони. Після завершення годинного виступу Ленін близько 23-00 в оточенні групи робітників вийшов за межі заводу й коли сідав у автомобіль, отримав два вогнепальних поранення в руку і шию, від чого втратив свідомість.
За офіційною версією, котра стала відома лише через чотири роки на політичному процесі проти есерів, замах на Леніна здійснила 28-літня Фанні Каплан. Вона була схоплена за півтори сотні метрів від місця злочину, без зброї і людиною, яка взагалі не була на місці подій в момент замаху. Каплан зізналась у скоєному, сказала, що діяла за власною ініціативою і на знак помсти за зраду Леніним ідей соціалізму і революції.
Фані Каплан допитували до ранку наступного дня - вона відмовилась підписувати протоколи, не знала з якої зброї стріляла, не вказала на жодного спільника, проте наполягала на тому, що саме вона вчинила замах. 3 вересня 1918 року о 16-00 вона була розстріляна за усним наказом глави РРФСР Якова Свердлова у Московському Кремлі комендантом Павлом Мальковим, після чого її тіло було спалене в Олександрівському саду.
Поранення Леніна виявилось далеко не смертельним - вже 14 жовтня він поновив активну діяльність, а 22-го - виступив на мітингу.
Згідно з архівними документами, які були розсекречені в 1992 році, в офіційній радянській версії виявилось багато протиріч - починаючи від хронології подій, часу складання протоколів 5 допитів допитів Каплан, до невідповідності куль, вилучених з тіла Леніна і знайденого через добу після замаху пістолета. Крім того винуватість Каплан багатьма ставиться під сумнів через те, що вона мала надзвичайно поганий зір, який втратила внаслідок випадкового вибуху, й дуже погано орієнтувалась у темноті.
Для того, щоб надати версії про те, що саме Каплан стріляла в Леніна, правдоподібності, радянська пропаганда "перенесла" час замаху на 18 вечора - це одночасно мало пояснити чому вже о 23-30, коли ще не завершилися допити Каплан, Яків Свердлов оголосив, що замах - справа рук есерів. 5 вересня 1918 року ВЦИК під його головуванням, мотивуючи своє рішення убивством Урицького і замахом на Леніна, оголосив про початок в Росії Червоного терору, проведення якого було затверджене Радянським урядом через два дні і привело до позасудової страти понад 140 тисяч людей.
Яків Свердлов помер через півроку, 16 березня 1919 року, за офіційною версією від грипу, а за неофіційною - в результаті жорстокого побиття робітниками в Орлі за його єврейське походження. Володимир Ленін захворів у травні 1922 року, в результаті чого втратив працездатність і помер через два роки від крововиливу в мозок.
22 серпня 2016 © Володимир Лук'янюк спеціально для «Цей день в історії». Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку. Сподобалась стаття? Підтримайте чашкою кави.

Коментарі

Дивіться також

Аахенський мирний договір
Сьогодні
Аахенський мирний договір
Особистості
Жінки
Кримінал
Європа
Нова історія

Головні події 30 серпня 1918

#ЦейДень
Все про 30 серпня 1918
Події, факти, персоналії
keyboard_arrow_left29 серпня
31 серпняkeyboard_arrow_right
© 2001-18
info_outline
format_color_fill

arrow_upward