Про існування нафтових покладів на території нинішнього штату Пенсильванія корінному населенню було відомо здавна завдяки тому, що вона місцями просочувалась на поверхню грунту або води. Європейські колоністи викостовували її під назвою «мінеральне масло» як засіб для лікування ряду хвороб, в першу чергу ревматизму і артриту. У 1848 році Семюель Кір, який займався промисловим видобутком солі та вугілля у сусідньому штаті Індіана і зіткнувся з тим, що нафта стала заливати його копальні, розробив метод очистки нафти і налагодив її продаж як лікувального засобу під назвою «Гірська олива», а із відходів її переробки — т. зв. білий вазелін, який продавав як лікувальну мазь.
Маючи хорошу освіту, з часом Кір зумів розробити більш глибоку переробку нафти і у 1851 році отримав рідину, котра стала з часом відома під торговою маркою «керосин». Названа Кіром «вугільною олією», вона, завдяки невисокій ціні, досить швидко замінила китовий жир в якості палива для освітлювальних ламп, які Кір власноруч удосконалив для ефективного використання гасу. Незважаючи на те, що він не запатентував жодного із своїх винаходів, Семюель Кір вів переробки нафти став отримувати прибутки більші за його основний дохід від добування вугілля та солі і в 1854 році збудував у Піттсбургу невеликий нафтопереробний завод, який виробляв гас із нафти, добутої відкритим способом на своїх колишніх шахтах.
Це стало початком нафтового буму в Пенсильванії — до Тітусвілля, населення котрого за тиждень зросло з 250 до 10 тисяч чоловік, стали прибувати видобувачі нафти, викуповувати у фермерів ділянки землі і до 1868 року в околиці Тітусвілля було збудовано 8 нафтопереробних заводів і десятки підприємств з металообробки та виготовлення бурового устаткування. Едвін Дрейк заснував власну нафтову компанію, видобував до 20 барелів на день, але у 1863 році повністю розорився, коли його бурова вишка випадково згоріла.
Першим доларовим мільйонером, який зробив свій статок на видобутку нафти, у 1866 році став житель Тітусвілля Джонатан Вотсон, який володів землею, де була пробурена Дрейком перша свердловина. Сам він пробував грати акціями нафтових компаній на нью-йоркській біржі, але, не маючи належного досвіду, вчасно не зорієнтувався коли ціна на нафту почала різко падати, і розорився удруге. Від повного зубожіння Едвіна Дрейка врятував штат Пенсильванія, який у 1872 році за заслуги перед нафтовою галуззю став виплачувати йому спеціальну пенсію у розмірі 1500 доларів на рік, на яку він жив до своєї смерті у 1880 році.
Нафтовий бум у Пенсильванії, яка на піку давала до третини світового видобутку нафти, тривав до 1901 року, коли великі її поклади були знайдені в Техасі, Каліфорнії та Вайомінгу, став стартом шалених статків Джона Рокфеллера — почавши у 1859 році з компанії з виробництва гасу, він до 1880 року контролював 95% переробки нафти у США і на початку ХХ століття став найбагатшою людиною в історії всіх часів.
Коментарі
Дивіться також
• Золота лихоманка Клондайка, 1896
• Помер Джон Рокфеллер, 1937
• Шантаж ОПЕК, 1973