Цей день в історії
сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Рубрики
Регіони
всі статтінові статтіпопулярні статтівипадкова стаття
Правила життя
Подкасти
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
Цей день в історії
menu
toggle_off
Битва
за Дніпро
26 серпня 1943 року почалась одна з найбільших воєнних операцій світової історії, в результаті якої до кінця грудня від німецьких військ були звільнені Київ і практично вся Лівобережна Україна. Її масштабність зумовила величезну кількість жертв серед військовослужбовців з обох боків і мирного населення.
26978
Читати 3 хв.
Читати пізніше
До обраного
reply

Ще в ході Курської битви німецьке командування розпочало будівництво розгалуженої мережі фортифікаційних споруд як частини захистного рубежу вздовж усього Східного фронту, який мав стримати наступ Червоної армії і забезпечити перехід до виснажливої окопної війни. Більша частина лінії Пантера-Вотан проходила вздовж Дніпра, від Смоленська до Чорного моря, відхиляючись від берега Дніпра лише там, де яка-небудь значна притока створювала власні оборонні можливості, і на півдні, в районі Перекопського перешийку.

Після перемоги в Курській битві звільнення Лівобережної України та форсування Дніпра стало для Червоної Армії важливим стратегічним завданням, яке було доручене військам п'яти фронтів, дії яких координували маршали Георгій Жуков та Олександр Василевський. У складі військ цих фронтів було 2,6 млн солдатів і офіцерів, 51 200 гармат та мінометів, 2 400 танків і самохідних артилерійських установок, 2 850 бойових літаків, яким протистояло 1 250 тисяч німецьких солдатів, підтримуваних 12 600 гарматами, 2 100 танками і 2 000 літаків.

Звільнивши Харків 23 серпня, Червона армія продовжила наступ трьома напрямками з метою розсічення німецької оборони та недопущення закріплення супротивника по рубежах річок Десна і Дніпро. 26 серпня 1943 року силами Центрального фронту розпочалась Чернігівсько-Прип'ятська операція, в результаті якої 3 вересня радянські війська вийшли південніше Новгород-Сіверського до Десни, потім з ходу перейшли ріку Сейм, 6 вересня звільнили Конотоп, 15 вересня — Ніжин, 21 вересня — Чернігів, наступного дня форсувавши Дніпро. Втративши в ході операції більше 140 тисяч чоловік (33,5 тисячі — загиблими), 30 вересня війська Центрального фронту захопили 7 плацдармів на Гомельському напрямку.

Одночасно війська Південно-Західного та Воронезького фронтів 22 вересня повністю звільнили Донбас і, просунувшись на 300 кілометрів, вийшли на лінію Дніпропетровськ — Мелітополь. Після ліквідації німецького плацдарму біля Кременчука почалось форсування Дніпра, однак подальший стрімкий розвиток наступу військам Воронезького фронту виконати не вдалося — лише при спробі переправитися через Дніпро в районі Букрина загинуло понад 250 тисяч радянських солдатів.

Бої на захоплених плацдармах без успіху точилися до 22 жовтня, коли 1-й Український фронт (колишній Воронезький) надійно закріпився біля Букрина, Лютежа і в гирлі ріки Прип'ять. Однак до 29 жовтня жодна з армій фронту не мала понтонних мостів на Дніпрі, що не дозволяло розвинути наступ у напрямку Києва, битва за який завершилась лише 6 листопада 1943 року наступом на Букринському і Лютізькому плацдармах, де Дніпро був найвужчим.

За офіційною статистикою під час Битви за Дніпро, яка завершилась 23 грудня, з німецького боку загинуло 283 тисячі військовослужбовців (близько 800 тисяч поранених) і 417 тисяч червоноармійців (більше 1,2 мільйона поранених). Однак за підрахунками ряду істориків кількість загиблих з радянського боку сягає не менше 800 тисяч чоловік, враховуючи мирне населення, яке було мобілізоване через польові військкомати із щойно звільнених територій і практично неозброєне та необмундироване (т. зв. «чорна піхота») брало участь в одній із найкривавіших воєнних операцій Другої світової війни.

За успішно проведену операцію було нагороджено безпрецедентну кількість бійців Червоної Армії — лише за форсування Дніпра 2438 з них стали Героями Радянського Союзу, більше, ніж за весь попередній період Німецько-радянської війни.

Друк 2
Володимир Лук'янюк спеціально для © «Цей день в історії», 23 серпня 2015. Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна (CC BY 4.0)» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку.

Коментарі

Смерть Костянтина Великого
Особистості
Смерть Костянтина Великого

Головні події 26 серпня

#ЦейДень
Все про 26 серпня
Події, факти, персоналії