сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Теми
Регіони
нові статтіпопулярні статтівсі статті
Правила життя
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
search menu
День барикад
26 серпня 1648 року в Парижі повстання опозиційної Фронди проти королеви-матері Анни Австрійської і першого міністра кардинала Джуліо Мазаріні переросло у збройні сутички і спорудженя барикад - у Франції почалась громадянська війна.
На обкладинці: Джуліано Мазаріні
6018
Політика
Після смерті Людовика XIII у травні 1643 року Мазаріні став одним із найвпливовіших людей у королівському дворі. Для покриття постійно зростаючих витрат - на двір, війну з Іспанією, підтримку Швеції у Тридцятилітній війні - доводилось часто підвищувати податки, накладені на селян. Це викликало невдоволення і, часом, заворушення, котрі досягли критичного вираження після того, як Паризький парламент, котрий не мав законодавчї влади, висунув вимоги участі у формуванні податкової політики і проведення реформи судової та поліцейської системи країни.
16 серпня 1648 року кардинал Мазаріні віддав наказ заарештувати лідерів парламентської опозиції Бланменіля і Брусселя, що привело до масових збройних протестів, а 26 серпня - у відкрите антимонархічне повстання Фронди - союзу противників абсолютизму, що об'єднував простих парижан, Паризький парламент (судову палату) і знать, котру уряд королеви-матері позбавив ряду привілеїв. Офіційна підтримка заворушень принцем Конде, герцогом Орлеанським і кардиналом де Рецом змусили в січні 1650 року кардинала Мазаріні та королеву Анну Австрійську з малолітнім Людовиком XIV залишити Париж.
6 лютого 1651 року парламент заявив про визнання правителем Франції герцогога Орлеанського і засудив Мазаріні на вигнання з Франції. Але невдовзі принц Конде, підкуплений обіцянками Анни Австрійської, заявив про свою підтримку королеви-матері. І хоча регентка не виконала свої обіцянки і оголосила Конде ворогом, з Фронди на бік Анни почали переходити її колишні опоненти. В листопаді 1651 року Мазаріні на чолі армії найманців разом з королівськими військами почав придушення заколотів у провінціях і 21 листопада 1652 року королівська сім'я з тріумфом в'їхала у Париж.
Юстус ван Егмонт «Людовик II де Бурбон-Конде», середина XVII століття
Юстус ван Егмонт «Людовик II де Бурбон-Конде», середина XVII століття
Уцілілі фрондери були вислані з Парижу, парламент погодився на відновлення всіх королівських едиктів, які чотири роки перед тим стали причиною заколоту. У січні 1653 року до Парижу знову прибув кардинал Мазаріні, який остаточно переміг Людовіка II Бурбона, принца Конде, змусивши його рятуватись втечею до Іспанських Нідерландів. Він примирився з Мазаріні в 1659 році, проте вісім наступних років не залучався до королівської служби.
Поразка Фронди привела до встановлення у Франції необмеженої королівської влади, котра була повалена під час революції 1789 року.
«Цей день в історії» © 2001-18. Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку. Сподобалась стаття? Підтримайте чашкою кави.

Коментарі

Дивіться також

Політика
Європа
Нова історія

Головні події 26 серпня

#ЦейДень
Все про 26 серпня
Події, факти, персоналії
keyboard_arrow_left25 серпня
27 серпняkeyboard_arrow_right
© 2001-18
info_outline
format_color_fill

arrow_upward