Італійські емігранти Нікола Сакко і Бартоломео Ванцетті прибули до США в 1908 році і познайомилися в 1917 році під час одного з багаточисельних страйків у Бостоні як послідовники італійського анархіста Луїджі Галлеані, який пропагував ідеї насильницької ліквідації "гнобителів" і "тиранів" для повалення державних інститутів. На початку травня 1920 року вони були заарештовані за звинувачення у вбивстві і пограбуванні касира та охоронця взуттєвої фабрики в квітні того ж року.
Незважаючи на те, що викрадені 15 тисяч доларів так і не були знайдені, 14 липня 1921 року Сакко і Ванцетті були засуджені до страти. Вирішальне значення проти них зіграло неправдиве твердження при арешті про відсутність у них зброї і алібі Ванцетті, яке не підтвердилось при перевірці. Як мотив злочину прокурор назвав спробу добути гроші на організацію заворушень і повалення влади, до чого, на його думку, прагнуть всі анархісти. Ключовим аргументом звинувачення став кольт 32 калібру, вилучений у Сакко, і кулі знайдені в кишені Ванцетті, які були аналогічні тим, які залишилися на місці злочину, хоча довести, що грабіжники стріляли саме з пістолета Сакко, поліції так і не вдалося.
Вирок, винесений Сакко і Ванцетті, виглядав настільки неправосудним, що викликав резонанс не тільки в США, але і у всьому світі — на їх захист створювались комітети, виступали авторитетні громадські особистості, діячі культури і науки рівня Альберта Ейнштейна і Папи римського Пія XI. Проте навіть зізнання заарештованого гангстера Селестіно Мадейроса, що це він разом з бандою Джо Мореллі вчинив напад, зроблене в 1923 році, не вплинули на вирок, затверджений Верховним судом 9 квітня 1927 року.
Незважаючи на масові демонстрації, які на заклик анархістів охопили США, Велику Британію, Німеччину і Францію, 23 серпня 1927 року Нікола Сакко і Бартоломео Ванцетті, а разом з ними і Мадейрос, який зізнався в участі у злочині, були страчені на електричному стільці. 28 серпня в італійському робочому кварталі Бостона відбулось прощання з тілами анархістів.
В 1961 році при допомозі сучасних криміналістичних методів приватним чином було встановлено, що вбивство охоронця було скоєне з пістолета Сакко, і не знайдено жодних підтверджень вини Ванцетті. В 1977 році, день у день через 50 років років після страти Сакко і Ванцетті, губернатор Массачусетсу Майкл Дукакіс видав прокламацію, згідно з котрою Сакко і Ванцетті були засуджені незаконно і вчинений у 1920 році злочин ніяким чином не повинен асоціюіватись з їх іменами, але не проголосив їх невинними.
ВЕЛИКЕ РОЗСЕЛЕННЯ СЛОВ'ЯН