сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Теми
Регіони
нові статтіпопулярні статтівсі статті
Правила життя
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
search menu
Битва біля ріки Ярмук
20 серпня 636 року перемогою Арабського халіфату завершилась п'ятиденна битва зі значно переважаючою армією Візантійської імперії. Вона дозволила арабам завоювати Палестину і протягом двох десятиліть підкорити Сирію, Єгипет, Західну Вірменію, Ірак та Персію, де була ліквідована Держава Сасанідів. Це була перша хвиля мусульманських завоювань, яка сприяла поширенню ісламу за межі Аравійського півострова.
7828
Війни
Володимир Лук'янюк
В ході Ірано-візантійської війни, яка почалась у 602 році, коли на престол Візантії в результаті перевороту зійшов воєначальник Фока, перська Імперія Сасанідів захопила більшу частину Леванта, Єгипту і Анатолії. Її експансію вдалось зупинити Іраклію I, який усунув узурпатора Фоку і, зумів відвоювати більшу частину своїх володінь, примусивши Персію в 628 році підписати мируну угоду. Однак, ослаблені тривалою війною держави того ж року зазнали перших нападів з боку мусульманської держави пророка Мухаммеда і за правління першого праведного халіфа Абу Бакра ас-Сіддіка, який очолив Арабський халіфат по смерті Мухаммеда, в 633 році Персія втратила Мессопотамію.
У лютому 634 року арабська армія на чолі із Халідом ібн аль-Валідом почала вторгнення у Сирію та Палестину і в 19 серпня захопила Дамаск, а в січні 635 року в битві біля Пелли (нині - Йорданія) був розбитий останній великий візантійський гарнізон на Близькому Сході. Наступник Абу Бакра халіф Умар ібн аль-Хаттаб продовжив завоювання і захопив Хомс та Аллепо, що змусило Іраклія направити назустріч мусульманам двозсоттисячну армію, яка у травні 636 року прибула до Північної Сирії.
Вона складалась із візантійців, слов'ян, франків, грузин, вірмен та арабів-християн під безпосереднім командуванням скарбника Феодора Тритіріуса (Сакелларія), який поділив її на п'ять частин, направивши кожну з них проти арабських армій, розташованих у різних містах Леванту. Дізнавшись про це, арабський командувач Халід ібн аль-Валід зібрав поблизу Дамаска 40-тисячну армію, з якою в кінці липня ввідступив до ріки Ярмук поблизу Голланських висот, вздовж якої створив лінію оборонних таборів, щоб контролювати єдиний міст через річку поблизу містечка Айн-Дакар (нині - Сирія).
Візантія і Арабський халіфат у 635 році
Візантія і Арабський халіфат у 635 році
Візантійська армія прибула в долину Ярмука поділеною на чотири великих підрозділи, які стали фронтом 13 км за милю від арабських позицій, і 15 серпня 636 року розпочала кавалерійську атаку з лівого флангу. Зім'явши супротивника, візантійцям не вистачило сил, щоб закріпитись на нових позиціях, і наступного дня ними була здійснена невдала спроба атакувати через центр. Попри великі втрати, на третій день бою арабська кавалерія зуміла прорвати лівий фланг візантійців і зайти їм в тил, що викликало паніку і хаотичний відступ.
Погана координація між підрозділами візантійської армії привела до того, що її успішні дії на лівому фланзі і в центрі, завадили вчасно зреагувати на контрнаступ арабів і на четвертий, вирішальний, день битви кожна з її вцілілих чотирьох частин діяла самостійно. Зазнавши великих втрат, 19 серпня керівник вірменської арміїї Ваан, який діяв у центрі, послав емісара в мусульманський табір для перемир'я. Зрозумівши, що перемога близька, аль-Валід відкинув пропозицію і 20 серпня 636 року провів вирішальну атаку - наказавши піхоті розпочати наступ по усьому фроту, масованою кавалерійською атакою він розбив лівий фланг візантійців і почав тіснити їх до крутих схилів Ярмука, після чого перенаправив кавалерію на правий фланг, обійшовши який, відрізав візантійцям шлях відступу на північ. Крім того, окремий кінний загін з 500 чоловік був направлений до єдиного моста через Ярмук, захопивши який, араби взяли рештки візантійської армії в кільце.
У битві біля Ярмука загинула половина візантійської армії, що змусило імператора Іраклія, котрий дізнався про поразку перебуваючи в Антіохії, терміново відплисти в Константинополь. Не маючи ні фінансових ні людських ресурсів, візантійці втратили Палестину і у 637 році араби після тривалої облоги захопили Єрусалим, куди урочисто в'їхав халіф Умар ібн аль-Хаттаб. Він великодушно дозволив євреям оселятись у Єрусалимі, відміниши півтисячолітню римську заборону, і запобіг знищенню Животворного Хреста, котрий імператор Іраклій відвоював у перського царя Хосрова II.
Арабський халіфат Омейядів
Арабський халіфат Омейядів
У 639 році Арабський халіфат розпочав завоювання Єгипту, в 640-у - повністю підкорив Сирію і західну Вірменію, а у 651 році - практично всю Персію, ліквідувавши Державу Сасанідів, останню доісламську державу, що існувала на території Персії понад 400 років.
28 липня 2016 © Володимир Лук'янюк спеціально для «Цей день в історії». Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку. Сподобалась стаття? Підтримайте чашкою кави.

Коментарі

Дивіться також

Війни
Битви
Азія
Середньовіччя

Головні події 20 серпня

#ЦейДень
Все про 20 серпня
Події, факти, персоналії
keyboard_arrow_left19 серпня
21 серпняkeyboard_arrow_right
© 2001-18
info_outline
format_color_fill

arrow_upward