сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Теми
Регіони
нові статтіпопулярні статтівсі статті
Правила життя
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
search menu
Популярна стаття
Підрив ДніпроГЕСу
18 серпня 1941 року за наказом Генштабу відступаючої Червоної Армії було підірвано греблю ДніпроГЕСу, що привело до руйнівної повені і загибелі значної кількості людей з числа жителів прибережних сіл і радянських військовослужбовців, які евакуйовувались на Лівобережжя Дніпра. До осені наступного року електростанція була повністю відновлена німецькими будівельними підрозділами і запрацювала на привезеному новому обладнанні.
На обкладинці: ДніпроГЕС, 8 травня 1942 року
44900
Друга Світова війна
Володимир Лук'янюк
Вже через тиждень після початку Німецько-радянської війни Червона армія відійшла на укріплені рубежі кордону 1939 року, де не зуміла закріпитись і 10 липня 1941 року була змушена відступити з Житомира, 30 липня - з південних районів Київської області, а після оточення в котлі під Уманню 2 серпня практично не могла чинити опору німецькій групі армій «Південь», яка до середини серпня вийшла до Дніпра на більшій частині його течії від Києва до Херсона.
Перед загрозою втрати потужних підприємств Сходу України згідно з рішенням Державного комітету оборони СРСР від 3 липня 1941 року із Запоріжжя почалась евакуація найціннішого промислового обладнання і було прийнято рішення вивести з ладу ДніпроГЕС. Переведення з цією метою генераторів у режим самоспалення шляхом відключення подачі змазки при працюючих з повним навантаженням турбінах у Москві було розцінено як недостатнє і 15 серпня до Запоріжжя прибув представник Генштабу Червоної Армії інженер-полковник Борис Олександрович Епов, під чиїм керівництвом і під загальною охороною 157-го полку НКВС інженерним батальйоном, виділеним командуванням Південного фронту, ДніпроГЕС був замінований.
18 серпня 1941 року після отримання інформації про прорив двох дивізій Верхмахту західніше Запоріжжя і висадку на Хортиці німецького повітряного десанту начальник відділу воєнно-інженерного управління штабу Південного фронту підполковник Петровський за наказом Еопова близько 20-15 здійснив підрив ДніпроГЕСу і залізничного моста через Дніпро. Вибухом був зруйнований машинний зал електростанції, а в греблі утворився пролам більше сотні метрів у довжину (при її загальній довжині 600 метрів).
Операція проводилась в режимі повної секретності, виконавців, чиї дії були розцінені як самодіяльність та диверсія, заарештували за наказом начальника політвідділу Південного фронту генерала Олександра Запорожця (наранок відпущені після втручання Генштабу) і про запланованй підрив не були попереджені ні цивільно-партійне керівництво Запоріжжя, ні військові підрозділи, що плотиною евакуйовівались на лівий берег Дніпра, ні ті, що знаходились на південь від міста.
Різке (порядка 35 000 м3/с) скидання води з напорного водосховища через пролам у греблі привело до загибелі мирних жителів з прибережних сіл по обидва берега Дніпра і червоноармійців, більше 200 тисяч яких знаходились в зоні повені, що сягнула десятків кілометрів (точна кількість жертв ніколи не документувалась і приблизно оцінюється мінімум у кілька тисяч чоловік).
Стратегічна мета, задля якої підривалась ДніпроГЕС, досягнута не була - крім того, що обміління Дніпра вище Запоріжжя полегшило німцям налагоджування понтонних переправ, а повінь нижче по ріці утруднила евакуацію на Лівобережжя радянських військ, значна частина яких попала в полон, вже влітку 1942 року гребля була повністю відновлена німецькими інженерними підрозділами і станція запрацювала на привезеному з Німеччини новому обладнанні.
Відновлена ДніпроГЕС, літо 1942 року © Bundesarchiv
Відновлена ДніпроГЕС, літо 1942 року © Bundesarchiv
Вдруге ДніпроГЕС був підірваний 28 грудня 1943 року на цей раз вже відступаючими підрозділами Вермахту і теж лише частково (були зруйновані машинний зал, пульт управління, все електрогосподарство та аванкамерний міст, а гребля залишилась неушкодженою), що, однак, не завадило радянським властям включити підрив німцями греблі ДніпроГЕСу в перелік звинувачень на Нюрнберзькому процесі.
4 липня 2017 © Володимир Лук'янюк спеціально для «Цей день в історії». Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку. Сподобалась стаття? Підтримайте чашкою кави.

Коментарі

Дивіться також

Друга Світова війна
Катастрофи
Україна
Новітня історія

Головні події 18 серпня

#ЦейДень
Все про 18 серпня
Події, факти, персоналії
keyboard_arrow_left17 серпня
19 серпняkeyboard_arrow_right
© 2001-18
info_outline
format_color_fill

arrow_upward