44-річний Темучін був проголошений великим ханом і отримав титул Чингізхан або «Повелитель Всесвіту» у 1206 році, коли підкорив практично всі монгольські племена. Ігноруючи владу племінних вождів, він ввів для них смертну кару за міжусобні війни і створив уніфіковану армію — всі чоловіки від 15 до 60 років були військовозобов'язаними і входили до загонів з 10 чоловік; 10 загонів утворювали ескадрон, 10 ескадронів — полк, 10 полків — тумен, 3 тумена — армію. Її основною ударною силою були кавалерійські полки (або тисячі), командирів котрих Чингізхан призначав особисто. Окремий елітний 10-тисячний загін виконував функції секретної служби і особистої охорони.
Очолювали цю потужну військову силу, котра в 1208 році налічувала понад 120 тисяч чоловік, члени сім'ї Чингізхана і особливо довірені особи з інших кланів і з нею він у 1209 році вирушив на завоювання Китаю. Спочатку Чингізхан підкорив племена тангутів, чиї землі лежали по обидва боки Великої Китайської стіни, а в 1215 році завоювава Бейцин (сучасний Пекін). Протягом кількох наступних років Чингізхан завоював весь Північний Китай та Корею, а до 1221 року захопив Хорезм, Бухару, Самарканд, Афганістан і дійшов до ріки Інд.
На 1227 рік імперія Чингізхана зі столицею у місті Каракорум простягалася від Аральського моря до Тихого океану і від Північного Китаю до Індії. Щоб управляти цими величезними територіями, Чингізхан створив новий кодекс законів, котрий представляв собою традиційні для монголів принципи та правила і був доповнений власноручними настановами хана. Він був викладений у письмовому виді під назвою "Яса".
8 серпня 1227 року під час походу на придушення заколоту в китайському королівстві Західне Ся (Сі Ся), Чингізхан помер. На смертному одрі він побажав, щоб Сі Ся було стерте з лиця землі, що й було виконано буквально — всі жителі королівства були або вбиті або перетворені на рабів, а міста спалені. Крім того, були знищені всі випадкові свідки на шляху траурної процесії, котра доставила тіло Чингізхана до Каракорума — тиран продовжував знищувати людей і після своєї смерті. Місце захороненя Чингізхана невідоме.
Ще при житті Чингізхана його імперія була поділена між чотирма синами і в 1229 році Угедей був обраний новим великим ханом. В наступні 70 років нащадки Чингізхана прагнули здійснити його мрію про світове панування — внук Чингіза Батий завоював Київську Русь і дійшов до Польщі та Угорщини, інший внук Хулагу завоював Персію і дійшов до Середземного моря, внук Хубілай завоював весь Південний Китай, але так і не зміг підкорити Японію.
Всі ці території неможливо було утримати в унітарній державі і вже через 100 років після смерті Чингізхана його імперія розвалилась, нащадки-завойовники прийняли іслам і розчинились в місцевих культурах Персії, Китаю, Індії, Русі, а монголи повернулись в свої пустельні степи.
Коментарі
Дивіться також
• Убивство Юлія Цезаря, 44 до н. е.
• Теодоріх Великий, 526
• Чингізхан — Великий хан Монгольскої імперії, 1206
• Битва на Калці, 1223
• Золота Орда, 1224
• Хубілай — Великий хан Монголії, 1260
• Смерть Тамерлана, 1405
• Помер Сулейман Пишний, 1566