Цей день в історії
сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Рубрики
Регіони
всі статтінові статтіпопулярні статтівипадкова стаття
Правила життя
Подкасти
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
Цей день в історії
menu
toggle_off
Зречення Чезаре Борджиа
17 серпня 1498 року папа римський Олександр VI домігся одноголосного рішення Священної колегії кардиналів, яка в порушення церковних правил вперше в історії Католицької церкви дозволила його сину відмовитися від сану кардинала і стати звичайним мирянином. Це було зроблено задля того, щоб Чезаре Борджиа очолив війська Святого Престолу і за підтримки Франції розпочав придушення бунтівних міст Папської держави.На обкладинці: Імовірний портрет Чезаре Борджиа з картини Альтобелло Мелоне «Портрет дворянина», 1500 рік. Галерея Академії Каррари, Бергамо
8845
Читати 4 хв.
Читати пізніше
До обраного
reply

Після обрання в 1455 році Альфонсо де Борха 209-м папою римським представники цього давнього валенсійського роду стали активно переїжджати в Рим, де прагнули зробити кар'єру і поріднитися з представниками італійської аристократії. Найактивнішим з них був Родерік Борха (або на італійський манер — Родріго Борджиа), який за протекцією свого дядька Калікста III став кардиналом і віце-канцлером Римської Церкви. Проте, незважаючи на духовний сан і високе положення, він не відзначався стриманістю і від численних коханок до народження Чезаре в 1475 році вже мав чотирьох дітей.

Заможний інтриган, хороший адміністратор з неабиякою політичною інтуїцією, Родріго Борджиа доклав чимало зусиль, торуючи шлях до високих посад свій і власних дітей. За його задумом Чезаре, який здобув хорошу освіту, вивчаючи право і теологію в університетах Перуджі, Пізи та Риму, мав присвятити себе служінню церкві: вже 15-літнім той отримав єпископство в Памплоні, а в 1493-у, лише через рік після обрання Родріго Борджиа 209-м папою під іменем Олександр VI, — архієпископство у Валенсії і 18-літнім був зведений у сан кардинала-диякона.

У 1496 році, після приниження яке папа пережив коли був змушений віддати Чезаре у заручники королю Франції Карлу VIII як гарантію безпечного проходження французьких військ через Папську область для війни з Неаполем, Олександр VI прийняв рішення зміцнити свою владу над не завжди лояльними, а часом і відверто ворожими, синьйорами італійських міст та кланів, в першу чергу, знатного римського сімейства Орсіні, в роду якого було двоє понтифіків і ряд впливових кардиналів.

Однак вбивство 14 червня 1497 року іншого сина Олександра VI Джованні, лише нещодавно відкликаного зі служби королю Арагона і призначеного гонфалоньєром Церкви (головнокомандувачем папських військ), порушило плани папи. Тому коли в квітні наступного року французький престол посів новий король Людовик XII, який зразу ж заявив спадкові права на володіння Міланом та Неаполем і звернувся до папи за дозволом на розлучення, Олександр VI прийняв рішення піти на політичне зближення зі своїм вчорашнім ворогом — 17 серпня 1498 року в порушення церковних правил контрольована папою Священна колегія кардиналів вперше в історії Католицької церкви дозволила Чезаре Борджиа відмовитися від рукоположення в кардинали і стати звичайним мирянином.

Папський дозвіл на анулювання шлюбу французького короля Чезаре Борджиа особисто повіз Людовику XII, який винагородив його герцогством Валентінуа в Провансі, надав у повне розпорядження 1800 вершників і 4000 піхотинців та посприяв його одруженню з 19-літньою сестрою короля Наварри Шарлотою д'Альбре. Після захоплення в 1500 році французами Мілану і всієї Ломбардії на чолі 16-тисячної армії Чезаре Борджиа розпочав військовий похід проти міст, які відмовлялись патити щорічну данину Риму: в 1500 році він захопив Імолу і Форлі, а згодом, вже як гонфалоньєр Церкви, — Пезаро, Ріміні, Фаєнцу, Урбіно і Камеріно, за що у 1501 році отримав від батька титул герцога Романьї.

У 1502 році в якості архітектора та військового інженера до папського війська найнявся 50-літній Леонардо да Вінчі, на той момент уже відомий скульптор і художник
Страчуючи володарів підкорених міст і вбиваючи їх високопоставлених родичів та покровителів у Римі, до осені 1502 року Борджиа контролювали більшу частину Папської області, що налякало багатьох правителів Північної Італії, навіть тих, хто користувався протекцією французького короля. Однак спроба синьйорів Перуджи, Болоньї, Сієни, Фермо і Генуї за підтримки родини Орсіні зібрати армію проти Борджиа зазнала невдачі — дізнавшись про змову, Чезаре запропонував вигідні умови перемир'я кожному з них окремо за рахунок інших, чим вніс розбрат і недовіру у середовище змовників, і до весни 1503 року вбив майже всіх з них поодинці.

Проте плани створити централізовану монархічну державу залишились нереалізованими — у серпні 1503 року обоє Борджиа захворіли на малярію, від якої Олександр VI помер, а Чезаре лікувався кілька місяців, за які втратив контроль над політичними процесами в Римі. Після обрання папою затятого ворога Борджиа кардинала Джуліано делла Ровере Чезаре був заарештований, примушений до здачі всіх завойованих міст і висланий в Неаполь, де був заарештований вже іспанцями і в 1504 році висланий до Валенсії, де вдовою свого брата був звинувачений у вбивстві Джованні Чезаре.

Через два роки Чезаре Борджиа вдалось втекти до Наварри, де правив брат його дружини Жан III, на службі у якого він загинув 12 березня 1507 року.

Друк 1
Володимир Лук'янюк спеціально для © «Цей день в історії», 3 липня 2017. Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна (CC BY 4.0)» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку.

Коментарі

Онлайн-тест ЗНО з історії України
Онлайн-тест ЗНО з історії України

Головні події 17 серпня

#ЦейДень
Все про 17 серпня
Події, факти, персоналії