сьогодні
Заголовки
arrow_drop_down
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
arrow_drop_down
Моя історія
Підтримати
search menu
Війна Кьоджі
В ході чергової війни за панування на морі 16 серпня 1379 року генуезький флот захопив венеційське місто Кьоджа, завдяки чому зміг заблокувати морські підступи до Венеції. Проте вже за кілька місяців сам виявився заблокованим у Кьоджі флотом адмірала Карло Дзено, і був змушений капітулювати у червні наступного року.
На обкладинці: Золотий дукат кінця XIV століття із зображенням дожа на колінах перед покровителем Венеції Святим Марком
3445
Війни
Володимир Лук'янюк
Після ослаблення Візантії провідними морськими державами Середземномор'я стали Венеціанська і Генуезька республіки, суперництво яких стало причиною кількох воєн. Їх протистояння 1350-55 років, коли генуезці, спираючись на підтримку Візантії, були близькі до витіснення венеційців з Чорного моря і Босфору, завершилось укладанням договору за посередництва Міланського герцогства. Він був порушенй через чверть століття через спір за острів Тенедос (нині - Бозджаада, Туреччина) в північній частині Егейського моря при вході в протоку Дарданели, венеційський контроль над яким загрожував доступу Генуї у Чорне море.
30 травня 1378 року венеційський флот під командуванням Вітторіо Пізані розбив генуезців у битві біля мису Анціо у Тіренському порі, після чого відвоював у мадяр захоплені ними міста Каттаро, Себеніко (нині - Шибеник у Хорватії) і Арб на адріатичному узбережжі. У відповідь Генуя, уклавши союз з Угорщиною і використовуючи її порти, 7 травня 1379 року завдала нищівної поразки венеціанському флоту у битві біля Пули в Істрії, за що Пізані був відкликаний у Венецію, позбавлений посади командуючого і ув'язнений.
Тим часом з півночі на кордони Венеціанської республіки вийшли війська Угорщини і Австрії, із заходу - Падуї, а генуезці з боями в липні підійшли до островів Лідо при вході у Венеціанську лагуну, а на початку серпня - до порту Кьоджа на її вході, який захопили 16 серпня 1379 року. Пропозиція Венеції про мирні переговори була відхилена в розрахунку на її капітуляцію в умовах блокади. Проте до кінця осені зусиллями Пізані, достроково звільненим з в'язниці, були побудовані нові кораблі, зведено фортифікаційні споруди і в ніч на 22 грудня в каналах, що сполучали порт Кьоджі з морем, були затоплені навантажені камінням баржі, які заблокували генуезькому флоту вихід у відкрите море.
1 січня 1380 року з експедиції у Східне Середземномор'я і Егейське море до Кьоджі прибув венеційський флот адмірала Карло Дзено, який взяв під контроль морські підступи до Венеції і відбив спроби генуезців розблокувати місто. Блокада Кьоджі тривала до початку літа, коли перед загрозою голоду генуезці були змушені капітулювати.
Незважаючи на перемогу, Венеція вийшла з війни ослабленою великими втратами, боргами і громадянськими заворушеннями. 8 серпня 1381 року за посередництва графа Савойського Амадея VI в Туріні вона уклала з Генуєю, Австрією та Угорщиною мирний договір, за яким погодилась на демілітаризацію острова Тенедос, на два роки була позбавлена доступу до порту Танаїс в дельті Дону, визнала угорські завоювання у Далмації і була змушена погодитись на окуппацію Австрією майже всіх своїх материкових володінь.
Укладений мир дозволив Венеції за кілька десятиліть відновити свою економічну та військову могутність і, скориставшись з ослаблення османською навалою Угорщини, розширити свої володіння на материковій частині північно-адріатичного узбережжя, а згодом завоювати Верону, Падую, Фріуль і Бергамо, майже всі острови в Іонічному морі і, фактично купивши Кіпр у його останньої королеви в 1489 році, досягнула піку своєї могутності, багатства і впливу.
Натомість Генуезька республіка не змогла протистояти наростаючій османській експансії, поступово втратила свій вплив в Егейському та Чорному морях і в середині XV століття стала пішаком в боротьбі між Францією і Арагоном за контроль над Італією. Лише в 1527 році адміралу Андреа Доріа за підтримки Священної Римської імперії вдалось відновити незалежність Генуї під протекторатом Габсбургів.
6 липня 2017 © Володимир Лук'янюк спеціально для «Цей день в історії». Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку. Сподобалась стаття? Підтримайте чашкою кави.

Коментарі

Дивіться також

Війни
Битви
Європа
Середньовіччя

Головні події 16 серпня 1379

#ЦейДень
Все про 16 серпня 1379
Події, факти, персоналії
keyboard_arrow_left15 серпня
17 серпняkeyboard_arrow_right
© 2001-18
info_outline
format_color_fill

arrow_upward