сьогодні
Заголовки
arrow_drop_down
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
arrow_drop_down
Моя історія
Підтримати
search menu
Популярна стаття
Золота лихоманка Клондайка
16 серпня 1896 року на струмку Бонанза-Крік в районі річки Клондайк (Аляска) групою з чотирьох старателів відкрито великі поклади золота, що стало початком явища під назвою «золота лихоманка», а саме слово слово «клондайк» стало синонімом джерела величезних благ.
19547
Людина і суспільство
Володимир Лук'янюк
Аляска була відкрита російською експедицією в 1732 році, проте її освоєння велось дуже повільними темпами і не змінилось й після продажу США. У 1882 році Ед Шіффелін, людина, що зробила величезні статки на видобутуку срібла в Аризоні, спорядив на Аляску експедицію, яка наступного року знайшла невеликі поклади золота у верхів'ях ріки Юкон. Незважаючи на те, що із-за надзвичайного холоду Шіффелін вважав промисловий видобуток золота безперспективним і відмовився від подальших розвідок, на Аляску потягнулись перші групи старателів і у 1886 році поблизу Юкона ними були виявлені достатньо великі родовища золота, щоб почати освоєння території і заснувати на місці існуючої факторії перше стаціонарне поселення селище Форт Майл (Сорокова Миля).
У серпні 1896 році Джордж Кармак, американський дезертир, що заробляв сплавлянням лісу до Форт Майлу, під час риболовлі на ріці Клондайк випадково познайомився із старателем Робертом Хендерсоном, який намивав золото на річці Золоте Дно і запросив Кармака приєднатись до нього. Не зразу погодившись на пропозицію, Кармак разом із дружиною, її братом, місцевим індіанцем-провідником Джимом Скукумом і їх племінником Чарлі Доусоном вирушили навпростець до ділянки Хендерсона, і 16 серпня 1896 року під час привалу біля струмка Бонанза-Крік побачили на його дні величезні зливки золота.
Всього за день компанія наповнила золотом сумки з-під набоїв і наступного дня у Форт Майлі Кармак зареєстрував першу 50-метрову ділянку вздовж Бонанза-Крік. У зв'язку з тим, що струмок знаходився на канадській території і за британським законами оренда ділянок була значно вищою, ніж на американській, освоєння нового родовища іншими старателями почалось не відразу, проте вже до кінця року, незважаючі на люті морози, в район Клондайка направилась величезна кільксть старателів.
Джим Скукум, 1898 рік
Джим Скукум, 1898 рік
Звістка про небувалі золоті поклади досягла США лише в липні 1897 року, коли до Сан-Франциско і Сіетла з Аляски прибули перші кораблі. На цей час всі ділянки поблизу Бонанза-Крік були вже розпродані, проте це не зупинило бажаючих вирушити на Клондайк, - новина про те, що лише на перших двох кораблях було привезено золота на більше, ніж на мільйон доларів (мільярд у цінах 2010 року) штовхтуно понад 100 тисяч чоловік до пошуку пригод.
Джордж Кармак з дружиною Кейт і дочкою Грейс, 1898 рік
Джордж Кармак з дружиною Кейт і дочкою Грейс, 1898 рік
Проте більшість з них так і не добрались до заповітної цілі і лише кількасот зуміло розбагатіти - вже влітку 1898 року ріки Бонанза, Ельдорадо, Ганкер і Домініон були розмічені на майже 10 тисяч ділянок, на великій кількості з яких золото взагалі не було знайдене, а із-за суворого клімату і вічної мерзлоти, що починалась з глибини 2 метри, шахтове добування золота було вкрай обмежене і дороге. Багаті старателі часто скуповували ділянки у невдах або погано підготовлених колег, заробляючи їх перепродажем (найдорожчі ділянки, довжиною до 100 метрів, могли коштувати кількасот мільйонів доларів у цінах 2010 року).
Золота лихоманка пішла на спад у 1898 році, коли золото було знайдене в інших районах Аляски і старателі-одинаки почали масово залишати райони поблизу Клондайка. Їм на зміну прийшло промислове золотодобування, яке стало можливим з побудовою залізниці до міста Доусон через перевал Вайт, - до 1903 року видобуток продовжував зростати, після чого також пішов на спад; всього до 2005 року в районі Клондайку було видобуто 570 тонн золота.
За три роки Джордж Кармак і Джим Скукумом на свої ділянках добули золота на понад мільйон доларів (мільярд у цінах 2010 року). Кармак покинув свою дружину-індіанку Кейт, якій складно було призвичаїтися до нового способу життя, знову одружився і жив у своє задоволення. Скукум до своєї смерті в 1916-у займався старательством і заповів значну частину своїх коштів Фонду медичної допомоги індіанцям Юкону, який заснував у 1905-у і який діє й понині. Роберт Гендерсон, старатель, який надихнув Кармака і Скукума на пошуки золота, так і не зміг розбагатіти й останні роки життя утримувався канадським урядом, який призначив йому пожиттєву пенсію за внесок у відкриття золота поблизу Клондайка.
Всі вони троє, а також Чарлі Доусон, як першовідкривачі золота Клондайка в 1999 році бул внесені до канадського залу слави старателів.
15 серпня 2015 © Володимир Лук'янюк спеціально для «Цей день в історії». Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку. Сподобалась стаття? Підтримайте чашкою кави.

Коментарі

Дивіться також

Людина і суспільство
Америка
Нова історія

Головні події 16 серпня

#ЦейДень
Все про 16 серпня
Події, факти, персоналії
keyboard_arrow_left15 серпня
17 серпняkeyboard_arrow_right
© 2001-18
info_outline
format_color_fill

arrow_upward