Створення аспірину
Наука, освіта і технікаВолодимир Лук'янюк
10 серпня 1897 року співробіник дослідницької лабораторії фірми «Bayer AG» Фелікс Гоффманн вперше отримав ацетилсаліцилову кислоту у формі, придатній для медичного застосування. Через два роки на її основі компанія зареєструвала ліки під торговою маркою "Аспірин".
16190
Читати 3 хв.
Читати пізніше
До обраного
reply

Знеболюючі, жаропонижаючі і протизапальні власнивості екстракту кори та листя верби, відомі ще в стародавній Шумерії, широко використовувались також в Єгипті, Греції, Римі та арабських країнах і згадуються у працях відомих лікарів тих часів. За Середньовіччі лікувальні властивості верби були забуті, але використовувались у народній медицині.

У 1763 році капелан англіканської церкви Едвард Стоун на засіданні Королівського наукового товариства в Лондоні виступив з доповіддю про своє п'ятилітнє дослідження використання екстракту кори верби при лікуванні маляріїї, вважаючи його не менш ефективним, ніж традиційне лікування корою хінного дерева. Завдяки Стоуну в кінці XVIII екстракт верби набув популярносності як недорога заміна хінного дерева, хоча насправді хінін знешкоджував інфекційну причину малярії, у той час як активний інгредієнт екстракту верби, саліцин, лише полегшував її симптоми.

З активним розвитком органічної хімії, який припав на XIX століття, багато вчених зайнялось виділенням активних компонентів багатьох рослинних ліків — у 1826 році італійці Бруньятеллі та Фонтану і в 1828 британець Джозеф Брюхнер отримали відносно чисті кристали саліцину, в 1828 році італійський хімік Рафаель Пірія розробив метод виділення кислоти з екстракту кори верби, яку він назвав саліциловою кислотою, а в 1853 році француз Карл Герхардт вперше розробив метод її синтезування.
Фелікс Гоффманн, близько 1894 року
Фелікс Гоффманн, близько 1894 року
Успіхи хіміків сприяли створенню ліків на основі саліцину, саліцилової кислоти та саліцилату натрію для обезболення, протидії запаленням та лікування лихоманки, проте вони мали обмежене поширення через побічні ефекти, зокрема подразнення шлунка. Цю проблему було подолано в німецькій компанії «Bayer AG», яка займалась розробкою рослинних барвників, — 10 серпня 1897 року 29-літній хімік Фелікс Гоффманн розробив метод отримання саліцилової кислоти у хімічно чистій і стабільній формі. Легенда стверджує, що він зайнявся цим питання для створення ліків, які б допомогли його батькові, що страждав від ревматизму.
Оригінальна упаковка аспірину компанії «Bayer AG», 1899 рік
Оригінальна упаковка аспірину компанії «Bayer AG», 1899 рік

Через два роки Гоффманн отримав патент на свій метод синтезування саліцилової кислоти, а компанія «Bayer AG» провела клінічні дослідження її застосування, які показали відмінні результати, і з 1899 року почала продавати ліки на її основі під торговою маркою "Аспірин" спочатку як порошок, а з 1904 року — у формі таблеток. Практично зразу «Bayer AG» зіткнулась із конкуренцією з боку інших виробників ліків на основі саліцилової кислоти, а з початком Першої Світової війни патент на торгову марку "Аспірин" був анульований спочатку у Великобританії, а згодом у США та в усіх союзних їм державах.

Тим не менш, аспірин набув великого поширення, особливо з появою пандемії іспанського грипу у 1918 році, завдяки його жарознижуючим якостям, що давало хворому достатньо сил, щоб боротися з інфекцією. Ефективність аспірину виявилась настільки високою, що навіть з'явились конспірологічні теорії, в яких німці звинувачувались у навмисному поширенні грипу.

З 1950-х років популярність аспірину в світі дещо знизилась через конкуренцію з боку інших фармакологічних компаній, які виробляли аналогічні ліки під іншими торговими марками, а також компаній, які користувались торговою маркою "Аспірин", нехтуючи патентними правами компанії «Bayer AG». Лише з 1970-х його поширеність почала знову зростати завдяки дослідженням, які показали, що аспірин також ефективно запобігає тромбозу і стенокардії, і сьогодні є одним з найпоширеніших знеболюючих і профілактичних засобів від серцевих нападів у світі.


ВЕЛИКЕ РОЗСЕЛЕННЯ СЛОВ'ЯН
Друк 7
Володимир Лук'янюк спеціально для © «Цей день в історії», 9 серпня 2015. Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна (CC BY 4.0)» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку.

Коментарі

Головні події 10 серпня

Верденський договір

843
#ЦейДень

Все про 10 серпня

Події, факти, персоналії

Повстання санкюлотів

1792

Відкриття Смітсонівського інституту

1846