Перша страта на електричному стільці
6 серпня 1890 року в нью-йоркській тюрмі Оберн страчено Вільяма Кеммлера, котрий із ревнощів зарубав на смерть сокирою свою співмешканку. Він став першим, кого було позбавлено життя на електричному стільці, який за 20 років став найпоширенішим засобом страти, замінивши повішення у більшості штатів Сходу і Півдня США.
22019
Читати 4 хв.
Читати пізніше
До обраного
reply

Шукаючи гострих відчуттів, 7 серпня 1881 року, п'яний докер, пробравшись у трансформаторну будку однієї з електричних компаній в місті Буффало, штат Нью-Йорк, задля розваги вхопився за контакти генератора і миттєво загинув на місці. Паталогоанатом, що досліджував цей випадок, вражений миттєвістю смерті і відсутністю великих вражень на тілі постраждалого, зробив про це доповідь на засіданні місцевого наукового товариства, що наштовхнуло дантиста Альберта Саутвіка разом з двома колегами-медиками провести кількарічні дослідження, експериментуючи над сотнями бродячих котів і собах, і виступити у пресі з пропозицією використовувати електрику як більш гуманний метод позбавлення життя.

Ініціатива Саутвіка припала на період, коли у Нью-Йорку активно критикувалось повішення, котре в багатьох випадках супроводжувалося переломами шиї і агонією, що часом тривала до 30 хвилин, і в 1886 році він увійшов до створенної губернатором штату Девідом Хіллом комісії з числа медиків, юристів і урядовців, яка через два роки затвердила ідею Саутвіка використовувати для страти спеціальне крісло, на якому до ніг, рук і голови засудженного підводився б електричний струм.

«Закон про про страту електрикою» штату Нью-Йорк був прийнятий 4 червня 1888 року, хоча на той момент не існувало ні відповідного пристрою для страти, ні розуміння про параметри його роботи. Пошук технічного рішення припав на період т. зв. «Війни струмів» між двома відомими експериментаторами того часу Джорджем Вестінгаузом та Томасом Едісоном, які по-різному бачили перспективи використання постійного і змінного струмів у промисловості та побуті. Програючи конкрентну боротьбу, Едісон, що не цурався «чорного піару», для дискредитації конкурента надав технічну допомогу залученому до розробки електричного стільця інженеру Гарольду Брауну, котрий 5 грудня 1888 року продемонстрував урядовій комісії за присутності преси і членів місцевого медичного товариства сконструйований ним пристрій, за допомогою якого змінною напругою у 750 Вольт убив чотирьох телят і коня.

Отримавши схвалення, Браун продовжив роботу над електричним стільцем і Томас Едісон через підставних осіб придбав для нього кілька потужних генераторів змінного струму компанії «Весстінгауз», з якою співробітничав Нікола Тесла, і надав свою лабораторію в Нью-Йорку для експериментів з підбором оптимальної напруги та матеріалів для електродів. Змонтоване Брауном обладнання було підключене до стільця з двома електродами у вигляді металевих дисків, котрі фіксувались на шиї і спині смертника, сконструйованого штатним електриком нью-йоркської тюрми Оберн Едвіном Девісом, який і став виконавцем першої страти з його допомогою.
Першим страченим на електричному стільці став 30-літній Вільям Кеммлер, засуджений за бивство сокирою своєї співмешканки. Спроби Джорджа Вестінгауза за допомогою найнятих адвокатів замінити смертний вирок на довічне ув'язнення зазнали невдачі, і 6 серпня 1890 року до тіла Кеммлера на 17 секунд було прикладено напругу 1030 Вольт. І хоча на ньому загорівся одяг і обпеклась шкіра, він лише втратив свідомість й був убитий другим розрядом у 2000 вольт, який прикладався протягом двох хвилин до тих пір, поки не почало димітись тіло.

Едвін Девіс, перший кат, що виконав страту на електричному стільці, отримав кілька патентів на окремі його елементи, а 3 серпня 1897 року — патент No. 587 649 на конструкцію «Електропровідного стільця». До 1914 року в нью-йоркській тюрмі Оберн він стратив 240 чоловік, включаючи першу жінку і анархіста Леона Чолгоша, вбивцю 25-го президента США Вільяма МакКінлі
За свідченням присутнього репортера «видовище було жахливішим за повішення», що дало привід Вестінгаузу зауважити «краще б вони це зробили сокирою». На відміну від них д-р Альберт Саутвік прокоментував страту Кеммлера словами «З сьогоднішнього дня ми можемо стверджувати, що дійсно живемо в цивілізованій державі».

У 1897 році використання електричного стільця було дозволене у штаті Огайо, через три роки — у Массачусетсі, ще через шість — у Нью-Джерсі і невдовзі він став найпоширенішим способом страти, замінивши повішення у більшості штатів Сходу і Півдня США. З початком застосування смертельних ін'єкцій в середині 1980-х років його використання стало дедалі рідшим і остання страта на електричному стільці у США була виконана 16 січня 2013 року у Вірджинії.

Сьогодні електричний стілець як засіб страти застосовується лише на Філіппінах.


ВЕЛИКЕ РОЗСЕЛЕННЯ СЛОВ'ЯН
Друк 8
Володимир Лук'янюк спеціально для © «Цей день в історії», 4 травня 2014, востаннє оновлено 8 червня 2017. Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна (CC BY 4.0)» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку.

Коментарі

Головні події 6 серпня

Помер Богдан Хмельницький

1657
#ЦейДень

Все про 6 серпня

Події, факти, персоналії

Кінець Священної Римської імперії

1806

Атомне бомбардування Хіросіми

1945