сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Теми
Регіони
нові статтіпопулярні статтівсі статті
Правила життя
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
search menu
Теракт у Болоньї
Вибух бомби 2 серпня 1980 року на залізничному вокзалі Болоньї забрав життя 85 людей і став найбільшим терактом в Італії у повоєнний період. Після тривалого розслідування і багаторічних судових процесів до різних термінів ув'язнення були засудженні 28 неофашистів з організації «Революційні збройні осередки», які так і не визналу свою причетність до теракту.
На обкладинці: Вокзал Болоньї після вибуху, серпень 1980 року
8302
Катастрофи
Володимир Лук'янюк
Бурхливе економічне зростання і соціальна модернізація Італії 1950-1960-х років загальмувалися на початку 1970-х, що сприяло поширенню радикальних настроїв серед молодої інтелігенції та студентства. Створені ними крайньо праві і крайньо ліві організації непримиренно ворогували як між собою, так і з державними інституціями, котрі вони ототожнювали з бюрократизмом, застоєм і корупцією.
Неофашисти пропагували ідеї, близькі до праворадикального солідаризму, ряд з них поєднували парламентські методи з вуличною активністю, частина - робила ставку на терор чи підготовку воєнного перевороту. Ультраліві виступали під радикальними комуністичними гаслами троцькістського або маоїстського характеру, перебуваючи у перманентоному конфлікті із італійською Компартією, яка була найвпливовішою компартією Західної Європи. До кінця 1970-х років, періоду, відомого також як «Свинцеві часи», в Італії налічувалося 177 ультралівих і 38 ультраправих терористичних організацій, які з 1969 по 1981 року здійснили майже 2000 вбивств під час терактів і вуличної війни між угрупованнями бойовиків.
У 1977 році 19-літній Валеріо Фіораванті, активіст партії Італійський соціальний рух, створеної в 1946 році прихильниками Беніто Муссоліні, разом з братом, подругою Франческою Мамбро та двома приятелями створили групу «Революційні збройні осередки» (NAR), яка мала б чинити силовий опір комуністичним і лівацьким організаціям. Перша їх акція була здійснена 28 лютого 1978 року, коли у Римі члени NAR в знак помсти за вбитих місяць перед тим неофашистів обстріляли членів лівацької терористичної організації, вбивши одного з них. Після цього послідували пограбування банків і приватних осіб, напади на склади зброї й поліцейські дільниці, вбивства політичних відступників і опонентів. Відмовившись від контактів із політичними партіями, NAR налагодила звязок із римською мафіозною групою «Банда Мальяна», завдяки якій отримала постійне фінансування і доступ до її збройних арсеналів.
2 серпня 1980 року в залі очікування залізничного вокзалу Болоньї стався вибух, який забрав життя 85 чоловік та призвів до поранення 200 випадкових людей. Знайдені на місці теракту речові докази, дозволили встановити, що вибух був спричинений 23-кілограмовою бомбою з тротилу, нітрогліцерину і сумішшю гексогена з тринітротолуолом. Підозра у вчиненні теракту зразу впала на неофашистські організації, оскільки в Болоньї були надзвичайно сильні позиції Компартії, та підпільну ліворадикальну організацію «Червоні бригади», як принципового опонента комуністів.
Валеріо Фіораванті був заарештований 5 лютого 1981 року, убивши при затриманні двох поліцейських. Через місяць поліція затримала його молодшого брат Крістіано, який дав свідчення проти NAR, що дозволило повністю ліквідувати організацію, - більшість з членів «Революційних збройних осередків» були заарештовані або вбиті, включаючи подругу Фіораванті-старшого, Франческу Мамбро, кзатриману в березні 1982 року під час пограбування банку.
Валеріо Фіораванті та Франческа Мамбро під час судового процесу, 1987 рік
Валеріо Фіораванті та Франческа Мамбро під час судового процесу, 1987 рік
Судові процеси над членами NAR розпочалися у Болоньї 9 березня 1987 року і тривали десять років. Більшість з них визнали себе винними у серії політичних вбивств, терактів та пограбувань, але всі вони категрично відхилили причетність до вибухів у Болоньї, мотивуючи це тим, що «Революційні збройні осередки» ніколи не здійснювала безадресне масове насилля, а дотримувалась принципів індивідуального терору. Попри відсутність прямих доказів 11 липня 1988 року Валеріо Фіораванті був засуджений до 8 пожиттєвих термінів, 134 років і 8 місяців, а Франческа Мамбро - до 9 пожиттєвих термінів, 84 років і 8 місяців ув'язнення. Крім них були засуджені ще 26 чоловік, а останній член NAR був заарештований у 2003 році і за причетність до теракту в Болоньї в 2007 році отримав 30 років тюрми.
Крім неофашистів, до кримінальної відповідальності були притягнуті також два офіцери з італійської військової розвідки SISMI та двоє впливових фінансистів, членів італійської масонської ложі «Пропаганда-2», звинувачених у фабрикації доказів, затягуванні розслідування і впливу на правосуддя. Крістіано Фіораванті уник вироку і з 1982 року знаходиться під програмою захисту свідків.
У 1985 році Валеріо Фіораванті та Франческа Мамбро одружились і в 2001 році у них народилась дочка. Вони були достроково звільнені у 2009 і 2013 роках, відповідно, «на основі підсумків тривалого спостереження за їх особистостями, які показали успішне завершення процесу критичного переосмислення свого кримінального минулого і остаточної відмови від принципів, що лежали в його основі, та щирим визнанням провини за долю своїх жертв». Сьогодні вони працюють в організації «Руки геть від Каїна», яка бореться за відміну смертної кари та тортур по всьому світу.
Станом на 2016 рік, вибух у Болоньї - це третій за кількістю жертв теракт у повоєнній Європі після подій у Ніцці (2016) та Мадриді (2004).
19 липня 2016 © Володимир Лук'янюк спеціально для «Цей день в історії». Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку. Сподобалась стаття? Підтримайте чашкою кави.

Коментарі

Дивіться також

Катастрофи
Європа
Новітня історія
Холодна війна

Головні події 2 серпня

#ЦейДень
Все про 2 серпня
Події, факти, персоналії
keyboard_arrow_left1 серпня
3 серпняkeyboard_arrow_right
© 2001-19
info_outline
format_color_fill

arrow_upward