сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Теми
Регіони
нові статтіпопулярні статтівсі статті
Правила життя
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
search menu
Відставка Вінстона Черчілля
Попри велику особисту популярність 26 липня 1945 року Вінстон Черчілль залишив пост прем'єр-міністра Великобританії після нищівної поразки Консервативної партії на парламентських виборах, на яких перемогу здобули лейбористи. Протягом шести років від був лідером опозиції і в 1951 році знову очолив уряд країни.
На обкладинці: Вінстон Черчілль у своєму прем'єрському кабінеті на Даунінґ, 10 у Лондоні, травень 1940 року
4247
Особистості
Володимир Лук'янюк
Свою політичну кар'єру Вінстон Черчілль розпочав у 1900 році, коли 26-літнім був обраний до Палати громад від Консервативної партії. Через чотири роки він перейшов до Ліберальної партії, з якою у 1908 році став міністром торгівлі, в 1910-у - міністром внутрішніх справ, в 1917-у - міністром військового постачання, в 1918-у - воєнним міністром і міністром авіації, в 1921-у - міністром у справах колоній.
У 1924 році Черчілль знову повернувся до консерватрів, однак після їх поразки в 1929 році не займав ніяких урядових постів, допоки 3 вересня 1939 року, в день, коли Великобританія оголосила війну Німеччині, не був призначений першим лордом Адміралтейства (керівником Військо-морського флоту) в кабінеті Невілла Чемберлена. Він виявився єдиним, хто виступав за упереджувальні військові дії у Скандинавії, однак не був підтриманий і 9 квітня 1940 року Данія та Норвегія були окуповані Німеччиною.
Після чергового фіаско нерішучої політики Чемберлена 10 травня 1940 року, за кілька годин до німецького вторгнення у Францію, він подав у відставку, а прем'єр-міністром коаліційного уряду був призначений Вінстон Черчілль. Його промови і радіопередачі допомогли надихнути країну на опір, коли країни Британської імперії практично самотужки воювалм проти Німеччини. Згодом Черчілль знайшов спільну мову з Франкліном Рузвельтом і Йосифом Сталіним і став одним з лідерів антигітлерівської коаліції держав, що у Другій Світовій війні розбили країни осі Рим-Берлін-Токіо і їх сателітів.
Після оголошення про проведення загальних виборів, які не проводились у Британії з 1935 року, 23 травня 1945 року Черчілль подав у відставку, але за пропозицією короля Георга VI 28 травня очолив т. зв. "коаліційний уряд" консерваторів, націонал-лібералів, лібералів та безпартійних. Результати виборів, що відбулись 5 липня, стали відомі лише через три тижні - дізнавшись, що консерватори програли лейбористам, 26 липня 1945 року Вінстон Черчілль подав у відставку.
Завершуючи наступного дня останню нараду свого уряду, Черчілль уже на виході в дверях сказав мінстру закордонних справ і своєму заступнику по партії Ентоні Ідену: "Тридцять років свого життя я провів у цьому кабінеті і більше сюди ніколи не повернусь, а ви - так". Проте, всупереч очікуванням, він зберіг лідерство у Консервативній партії, на шість років очолив опозицію і в 1951 році вдруге став прем'єр-міністром Великої Британії.
29 червня 2016 © Володимир Лук'янюк спеціально для «Цей день в історії». Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку. Сподобалась стаття? Підтримайте чашкою кави.

Коментарі

Дивіться також

Правила життя Сімона Болівара
Правила життя
Правила життя Сімона Болівара
Особистості
Політика
Європа
Новітня історія

Головні події 26 липня

#ЦейДень
Все про 26 липня
Події, факти, персоналії
keyboard_arrow_left25 липня
27 липняkeyboard_arrow_right
© 2001-19
info_outline
format_color_fill

arrow_upward