Цей день в історії
сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Теми
Регіони
всі статтінові статтіпопулярні статтівипадкова стаття
Правила життя
Подкасти
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
search
Цей день в історії
reorder
Відставка Вінстона Черчілля
ОсобистостіВолодимир Лук'янюк
Попри велику особисту популярність 26 липня 1945 року Вінстон Черчілль залишив пост прем'єр-міністра Великобританії після нищівної поразки Консервативної партії на парламентських виборах, на яких перемогу здобули лейбористи. Протягом шести років від був лідером опозиції і в 1951 році знову очолив уряд країни.На обкладинці: Вінстон Черчілль у своєму прем'єрському кабінеті на Даунінґ, 10 у Лондоні, травень 1940 року
9003
Читати 3 хв.
Читати пізніше
До обраного
reply

Свою політичну кар'єру Вінстон Черчілль розпочав у 1900 році, коли 26-літнім був обраний до Палати громад від Консервативної партії. Через чотири роки він перейшов до Ліберальної партії, з якою у 1908 році став міністром торгівлі, в 1910-у — міністром внутрішніх справ, в 1917-у — міністром військового постачання, в 1918-у — воєнним міністром і міністром авіації, в 1921-у — міністром у справах колоній.

У 1924 році Черчілль знову повернувся до консерватрів, однак після їх поразки в 1929 році не займав ніяких урядових постів, допоки 3 вересня 1939 року, в день, коли Великобританія оголосила війну Німеччині, не був призначений першим лордом Адміралтейства (керівником Військо-морського флоту) в кабінеті Невілла Чемберлена. Він виявився єдиним, хто виступав за упереджувальні військові дії у Скандинавії, однак не був підтриманий і 9 квітня 1940 року Данія та Норвегія були окуповані Німеччиною.

Після чергового фіаско нерішучої політики Чемберлена 10 травня 1940 року, за кілька годин до німецького вторгнення у Францію, він подав у відставку, а прем'єр-міністром коаліційного уряду був призначений Вінстон Черчілль. Його промови і радіопередачі допомогли надихнути країну на опір, коли країни Британської імперії практично самотужки воювалм проти Німеччини. Згодом Черчілль знайшов спільну мову з Франкліном Рузвельтом і Йосифом Сталіним і став одним з лідерів антигітлерівської коаліції держав, що у Другій Світовій війні розбили країни осі Рим-Берлін-Токіо і їх сателітів.

Після оголошення про проведення загальних виборів, які не проводились у Британії з 1935 року, 23 травня 1945 року Черчілль подав у відставку, але за пропозицією короля Георга VI 28 травня очолив т. зв. "коаліційний уряд" консерваторів, націонал-лібералів, лібералів та безпартійних. Результати виборів, що відбулись 5 липня, стали відомі лише через три тижні — дізнавшись, що консерватори програли лейбористам, 26 липня 1945 року Вінстон Черчілль подав у відставку.

Завершуючи наступного дня останню нараду свого уряду, Черчілль уже на виході в дверях сказав мінстру закордонних справ і своєму заступнику по партії Ентоні Ідену: "Тридцять років свого життя я провів у цьому кабінеті і більше сюди ніколи не повернусь, а ви — так". Проте, всупереч очікуванням, він зберіг лідерство у Консервативній партії, на шість років очолив опозицію і в 1951 році вдруге став прем'єр-міністром Великої Британії.

Володимир Лук'янюк © спеціально для «Цей день в історії», 29 червня 2016. Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку.

Сподобалась стаття? Підтримайте чашкою кави.

Коментарі

Головні події 26 липня

#ЦейДень
Все1 про 26 липня
Події, факти, персоналії