Нума Помпілій — другий цар Риму
22 липня 717 року до н. е. римський сенат прийняв рішення призначити сабінянина Нуму Помпілія новим правителем Риму. За 44 роки свого правління він провів масштабні реформи і став єдиним з римських царів, який не вів жодної війни.На обкладинці: Ніколя Пуссен «Нума Помпілій і німфа Ерегія»
25585
Читати 3 хв.
Читати пізніше
До обраного
reply

Згідно з легендою, Рим був заснований 21 квітня 753 року до н. е. братами-близнюками, один з яких, Ромул, після вбивства свого брата Рема, став його першим царем. Населення міста поповнювалось, в основному, за рахунок чоловіків — втікачів та вигнанців з інших громад, і після відмови сусідніх племен сабінів видати своїх дівчат заміж за римлян, вони підступом викрали сабінянок. Це стало причиною війни між племенами, яка тривала два роки і склалась невдало для Ромула — у 753 році до н. е. сабіняни завдяки зраді римської весталки Тарпеї, яка відкрила браму фортеці, увірвалися в місто і від різанини римлян врятували викрадені ними сабінянки, які примирили своїх батьків і братів зі своїми чоловіками, а цар сабінян Тит Тацій став співправителем Риму.

По смерті Тація Ромул залишився одноосібним царем Риму — за 37 років його правління місто розширило свої володіння, його населення було поділене на 30 курій за етнічною ознакою (латиняни, сабіняни та етруски) та на патриціїв (римський народ) і плебеїв (прийшле населення), був утворений сенат і рада старійшин патриціанських родів.

По смерті Ромула 7 липня 717 року до н. е. між сабінянами і латинянами виник конфлікт з приводу успадкування влади — протягом п'ятнадцяти днів сенат не міг дійти згоди щодо обрання нового царя, допоки 22 липня 717 року до н. е. не було прийняте соломонове рішення і сенатори-латиняни запропонували кандидатуру 36-літнього сабінянина Нуми Помпілія, зятя колишнього співправителя Ромула Тита Тація. На момент свого обрання він був царем міста Кур, що лежало на лівому березі Тібру за 40 км від Риму, і певний час відмовлявся від влади, незважаючи на посольсво двох сенаторів і особисте прохання його родича і префекта Риму Нуми Марція.

За переказами, Помпілій порадився з німфою Ерегією, через віщуна звернувся до Юпітера і, лише отримавши сприятливе передбачення, прибув до Риму, де його обрання царем було схвалене на форумі громадянами міста, а гадання авгурів за польотом птахів також дало сприятливе знамення. За 44 роки свого правління Нума Помпілій провів облік римських земель, реформував календар, запровадивши 12 місяців у році, додавши січень та лютий, заборонив людські жертвоприношення, запровдив посади понтифіків — первосвящеників, які тлумачили волю богів, заснував ремісничі цехи і був єдиним з римських царів, який не вів жодної війни.

Помер Нума Помпілій у 673 році до н. е. у віці 80 років, залишивши по собі велику кількість написаних праць, які заповів поховати разом з собою. У 181 році до н. е. вони були випадково знайдені під час будівельних робіт на римському пагорбі Янікул поруч з прахом Помпілія — 14 книг з права і філсофії були абсолютно неушкодженими. За розпорядженням римського претора вони були спалені через побоювання влади, що викладене в книгах вчення суперечить сучасним релігійним культам.

Спадкоємцем Нуми Помпілія став римлянин Тулл Гостілій, за правління котрого володіння Риму вперше вийшли за межі міста, подвоївши свою площу і кількість населення. Після його трагічної загибелі від удару блискавки в 640 році до н. е. четвертим царем Риму став внук Нуми Помпілія по метринській лінії Анк Марцій, за якого володіння міста досягли устя Тібру і через нього був збудований перший міст.

Друк 6
Володимир Лук'янюк спеціально для © «Цей день в історії», 29 травня 2017. Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна (CC BY 4.0)» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку.

Коментарі

Дивіться також

Заснування Риму, 753 до н. е.
Римська республіка, 509 до н. е.
Римська імперія, 27 до н. е.

Головні події 22 липня

Єрусалимське королівство

1099
#ЦейДень

Все про 22 липня

Події, факти, персоналії

Убивство Джона Діллінджера

1934

Терористичні атаки Андерса Брейвіка

2011