сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Теми
Регіони
нові статтіпопулярні статтівсі статті
Правила життя
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
search menu
Терористичні атаки Андерса Брейвіка
22 липня 2011 року 32-річний норвежець Андерс Брейвік здійснив дві терористичні атаки в Осло і на острові за 35 км від столиці, в результаті яких загинуло 77 чоловік. Це була найбільша з часів Другої світової війни масова загибель у Норвегії, за яку Брейвік був засуджений до 21 року тюремного ув'язнення з правом його продовження щоп'ять років на невизначений термін до тих пір, доки він не буде визнаний безпечним для суспільства.
На обкладинці: Андерс Брейвік, 2016 рік
4453
Катастрофи
Володимир Лук'янюк
Виходець із сім'ї середнього класу, яка традиційно підтримувала правлячу Норвезьку робітничу партію, в 1999 році 20-літній Андерс Брейвік вступив до опозиційної правої Партії прогресу, проте досить швидко розчарувався у демократичних методах політичної боротьби. Противник мультикультуралізму, глобалізму і поширення в Європі ісламу, Брейвік приблизно з 2002 року готувався до радикальних дій, реалізацію яких почав у 2009-у, коли заснував сільськогосподарське підприємство, щоб мати можливість придбати великі партії хімікатів для виготовлення вибухівки.
Наступного року він відвідав Чехію, Сербію і Німеччину з метою нелегального придбання зброї, проте не зумів це зробити і в 2010 році в Новегії як мисливець офіційно придбав самозарядний карабін, а в польському інтернет-магазині - 300 кг натрієвої селітри. Наступного року після вступу до стрілкового клубу Брейвік офіційно купив пістолет, 6 тон добрив та три тони нітрату амонію і 13 червня 2011 року на околиці Осло випробував свій перший вибуховий пристрій.
18 липня 2011 року Брейвік помістив найпотужніший із зібраних ним вибухових пристроїв (масою від 500 до 900 кг) у орендований мікроавтобус, який 22 липня припаркував в столичному урядовому кварталі і підірвав о 15:25:22 за місцевим часом - на місці загинуло 6 чоловік, двоє - у лікарні від отриманих травм, ще 209 чоловік було поранено. Через півтори години Андерс Брейвік у формі поліцейського доїхав до острова Утойя, де проходив літній табір молодіжного крила Робітничої партії за участю 564 чоловік. Пред'явивши фальшиве посвідчення, він наказав зібрати членів табору для проведення інструктажу з приводу теракту в Осло і о 17-22 відкрив вогонь по натовпу, про що через дві хвилини надійшло повідомлення в поліцію.
Розстріл беззбройних людей тривав 73 хвилини - під улюблену композицію «Вічне світло» з фільму «Реквієм по мрії» Даррена Аронофскі Брейвік випустив 186 куль, вбиваючи на місці, дострілюючи поранених і людей, що намагалися врятуватись втечею чи вплав; двох чоловік він пожалів й не вбив на їх прохання. Принаймні 150 чоловік були врятовані відпочиваючими поблизу, котрі на своїх човнах витягали з води потерпілих й три-чотири рази повертались до берега Утойї. О 18-01 і 18-26 Брейвік сам викликав поліцію, продовжуючи стріляти і здався спецпідрозділу о 18-45 зі словами: «Я закінчив…». Разом з ним помилково був заарештований 17-літній чеченець, запідозрений у причетності до теракту через його спокійну поведінку, неадекватну ситуації.
Всього в теракті на острові Утойя Брейвік убив 67 чоловік (57 з них - одним або декількома пострілами в голову), одна людина потонула в озері, одна загинула при втечі, розбившись при падінні зі скелі; ще 66 було поранено і щонайменше 110 людей отримали різні тілесні ушкодження.
Загиблі на острові Утойя
Загиблі на острові Утойя
Брейвік визнав себе відповідальним за підрив бомби і розстріл людей, але не винним, назвавши свої дії «звірячими, але необхідними». 24 серпня 2012 року суд визнав Андерса Брейвіка осудним, винним у смерті 77 осіб і засудив до 21 року попереднього тюремного ув'язнення з правом його продовження щоп'ять років на невизначений термін до тих пір, доки Брейвік буде вважатись небезпечним для суспільства.
Андерс Брейвік зі зведеною сестрою і матір'ю
Андерс Брейвік зі зведеною сестрою і матір'ю
Батько Андерса Брейвіка зрікся сина, матір померла наступного року після тривалої хвороби, а три сестри знаходяться під програмою захисту свідків через небезпеку розправи з боку родичів загиблих.
23 червня 2016 © Володимир Лук'янюк спеціально для «Цей день в історії». Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку. Сподобалась стаття? Підтримайте чашкою кави.

Коментарі

Дивіться також

Правила життя Коко Шанель
Правила життя
Правила життя Коко Шанель
Катастрофи
Особистості
Європа
Новітня історія
Наш час

Головні події 22 липня

#ЦейДень
Все про 22 липня
Події, факти, персоналії
keyboard_arrow_left21 липня
23 липняkeyboard_arrow_right
© 2001-18
info_outline
format_color_fill

arrow_upward