Цей день в історії
сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Рубрики
Регіони
всі статтінові статтіпопулярні статтівипадкова стаття
Правила життя
Подкасти
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
Цей день в історії
menu
toggle_off
Перша
посадка на Марс
20 липня 1976 року непілотований відсік американського космічного корабля «Вікінг-1» здійснив першу в історії людства м'яку посадку на поверхню Марса.На обкладинці: Перший панорамний знімок поверхні Марса з «Вікінг-1», вересень 1976 року © NASA
10117
Читати 2 хв.
Читати пізніше
До обраного
reply

Космічна програма «Вікінг» американського агенства НАСА (Національного управління з аеронавтики і дослідження космічного простору) стала останньою із серії польотів для вивчення Марсу, започаткованих в 1964 році програмою «Марінер» з метою пошуку ознак життя на планеті.

«Вікінг-1» було запущено 20 серпня 1975 року з мису Канаверал, штат Флорида. Перед польотом спускові модулі були ретельно стерилізовані для запобігання зараження Марсу земними формами життя.

19 червня 1976 року «Вікінг-1» увійшов у навколомарсіанську орбіту. Посадка відокремлюваного апарату на поверхню Марса була запланована на 4 липня 1976 року, в двохсотріччя з дня незалежності США. Однак зображення запланованого місця посадки показали його непридатність для безпечної посадки. Протягом першого місяця польотів навколо Марса проводилось інтенсивне фотографування поверхні планети в пошуках місця для приземлення. Лише 20 липня о 8-51 від «Вікінга-1» відділився спеціальний модуль і об 11-53 здійснив посадку в районі Chryse Planitia, почавши передачу фотографій марсіанської поверхні.

Орбітальний апарат «Вікінг-1» пропрацював до 7 серпня 1980 року, спусковий апарат — до 11 листопада 1982 року; зв'язок з ним було втрачено внаслідок помилки оператора при оновленні програмного забезпечення, що привела до виходу з ладу сонячних батарей.

У вересні того ж 1976 року було запущено «Вікінг-2», модуль котрого згодом також здійснив посадку на Марс. Під час спареної місії поверхня Марсу була сфотографована з роздільною здатністю 150 — 300 метрів. На них видно пустельну місцевість з червонуватим грунтом, усіяним камінням. Основними елементами в грунті, за даними рентгено-флуоресцентного спектрометра «Вікінгів», були кремній (13-15%), залізо (12-16%), кальцій (3-8%), алюміній (2-7%) і титан (0,5-2%). Обидва апарати взяли зразки грунту в якості проб для аналізу на наявність життя, проте однозначних слідів життєдіяльності мікроорганізмів виявити не вдалося.

Друк 1
«Цей день в історії» © 2001-20. Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна (CC BY 4.0)» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку.

Коментарі

Енн Епплбаум «Червоний голод. Війна Сталіна з Україною»
Пряма Мова
Енн Епплбаум «Червоний голод. Війна Сталіна з Україною»