Розетський камінь
Культура і мистецтвоВолодимир Лук'янюк
19 липня 1799 року під час єгипетського походу Наполеона поблизу міста Розетта була виявлена кам'яна плита, на котрій були викарбувані старовинні тексти трьома давніми мовами. Їх розшифровка французьким істориком Жаном-Франсуа Шампольйоном дала можливість знайти ключ до розуміння давньоєгипетської ієрогліфічної мови і культури Давнього Єгипту.На обкладинці: Розетський камінь © Британський музей
35436
Читати 3 хв.
Читати пізніше
До обраного
reply

16 березня 1798 року з числа математиків, астрономів, інженерів, натуралістів, географів, архітекторів, художників, скульпторів та філологів була створена французька Комісія природничих наук і мистецтв. 167 її членів приєдналось до експедиційної армії Наполеона Бонапарта у Єгипті для роботи у заснованому ним «Інституті Єгипту», основною задачею якого був збір і систематизація даних про Єгипет та інформування про діяльність французьких окупаційних сил.

15 липня 1799 року під час зміцнення форту Сен-Жюльєн, за кілька кілометрів на північний схід від єгипетського портового міста Розетта в дельті Нілу (сучасний Рашид, Єгипет), серед розібраної старої будівлі солдати виявили незвичну плиту. Лейтенант П'єр-Франсуа Бушар виявив на ній незвичні надписи і повідомив про знахідку генерала Жак-Франсуа Мену, який розпорядився доставити її до Інституту Єгипту в Каїрі. За свідченням інженера Мішеля Ланкре, який 19 липня 1799 року підготував першу доповідь про Розетський камінь, він був «з чорного граніту з трьома написами ієрогліфами, єгипетською і грецькою мовами» вагою 760 кг і розмірами 114,4 см х 72,3 см х 27,9 см.

Після поразки французів у битві під Олександрією в серпні 1801 році Розетський камінь став власністю британців, які вивезли його у Лондон, де з 1802 року він практично неперервно демонструвався у Британському музеї. Незвичний експонат викликав величезний інтерес і того ж року з Розетського каменю було зроблено чотири гіпсові копії для університетів Оксфорда, Кембриджа, Единбурга та Дубліна, вчені яких поширили скопійовані з нього тексти.

Як показало подальше дослідження, Розетський камінь є фрагментом великої стели і через його ушкодження жоден з трьох текстів не є абсолютно повним: грецький містить 54 рядки, з яких перші 27 збереглися в повному обсязі, єгипетський — 32 рядки, з яких у 14 перших злегка пошкоджена права сторона, ієрогліфічний — лише останні 14 рядків. Завдяки тому, що давньогрецька мова була добре відома більшості філологів того часу (хоча й без особливостей її використання в Давньому Єгипті), досить швидко було встановлено, що на плиті зафіксована подяка жерців царю Єгипта Птолемею V Епіфану, зроблена в 196 році до н. е.

Частково розшифрувати єгипетський текст, зроблений демотичним письмом, у 1802 році вдалось шведському дипломату і сходознавцеві Йохану Давиду Окербладу, котрий співставляв його із текстами коптською мовою (прямим нащадком давньоєгипетської), алфавіт якої базується на основі грецької системи письма. Однак розшифровка ієрогліфів тривалий час зазнавала невдачі і лише у 1815 році англієць Томас Янг прийшов до висновку, що єгипетські ієрогліфи використовувались не лише для позначення слів, але й звуків, і зумів виділити 13 приголосних.
Жан-Франсуа Шампольйон
Жан-Франсуа Шампольйон

Скориставшись цим результатом, французький сходознавець Жан-Франсуа Шампольйон завершив розшифровку демотичного тексту, після чого, припустивши можливість використання ієрогліфів для позначення і для складів, встановив ієрогліфічну граматику та створив перший давньоєгипетський словник. Свої дослідження він виклав у працях «Лист пану Дасье щодо алфавіту фонетичних ієрогліфів» 1822 року і «Короткий нарис ієрогліфічної системи стародавніх єгиптян» 1824 року, які заклали основи єгиптології як наукової дисципліни. Розшифровка текстів Розетського каменю тривала наступні десятиліття і лише в 1840-50-х роках були опубліковані повні переклади єгипетського і ієрогліфічного текстів.


ВЕЛИКЕ РОЗСЕЛЕННЯ СЛОВ'ЯН
Друк 4
Володимир Лук'янюк спеціально для © «Цей день в історії», 5 липня 2016. Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна (CC BY 4.0)» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку.

Коментарі

Головні події 19 липня

Марія Кривава — королева Англії

1553
#ЦейДень

Все про 19 липня

Події, факти, персоналії

Франко-прусська війна

1870

Перші велоперегони «Тур де Франс»

1903

Геноцид в Руанді

1994