Цей день в історії
сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Теми
Регіони
нові статтіпопулярні статтівсі статті
Правила життя
Подкасти
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
search
Цей день в історії
menu
Нова стаття
Битва при Аллії
Під час першого вторгнення галлів у Римську республіку 18 липня 390 року до н. е. на ріці Аллія відбулась битва, в якій римляни зазнали нищівної поразки і врятувались панічною втечею з поля бою. Від повного спустошення Рим уберегла нерішучість переможців, які у легкому успіху запідозрили пастку, і гуси, які, згідно легенди, розбудили його захисників.
13419
Війни
Володимир Лук'янюк
Міграція галлів — групи кельтських племен, що проживала на території сучасної Франції — на Апеннінський півострів на початку залізного віку (десь з 1200 року до н. е.) відбувалась кількома хвилями. Згідно римському історику Титу Лівію, автору «Історії від заснування міста», першими західноальпійські перевали подолали бітуриги, арверни, едуї, карнути, інсубри, які розселились північніше ріки По, де найбільшим із заснованих ними поселень став Медіолан (нині Мілан). Згодом слідами перших переселенців Альпи перейшли кеномани, що колонізували територію далі на схід в районі сучасних Брешії і Верони, за ними — бойї і лінгони, які розселились вже на правому березі По аж до передгір'їв Апеннін, після них — сеннони, котрі рушили ще південніше, захопивши землі етрусків та умбрів між ріками Монтоне і Езіно.
Як свідчить той же Тит Лівій, у 390 році до н. е. (за даними давньогрецького історика Полібія — у 387 році до н. е.) сеннони взяли в облогу етруське місто Клузій (на території сучасного міста К'юзі на південний схід від Сієни). Містяни відправили до Риму посольство з проханням про допомогу, і римський сенат, погодившись бути посередником, надіслав братів з роду Фабіїв, щоб урегулювати конфлікт мирним шляхом. Римських послів галли прийняли з почестями, але відступитись від своїх намірів вождь Бренн відмовився. Бойові дії продовжились, і римські посли усупереч традиції взяли в них участь на боці етрусків.
Апенніни у 750 — 500 роках до н. е.
Апенніни у 750 — 500 роках до н. е.
Розгнівані галли зняли облогу Клузія і рушили на Рим. Зібране поспіхом римське військо у складі двох легіонів (десь зо 8 тисяч чоловік) рушило їм назустріч і зійшлось із супротивником біля міста Фіден, за 16 км на північ від Риму, де річка Аллія впадає в Тибр. Войовничий вигляд сеннонів змусив римлян при першому ж натиску панічно відступити. «Ніхто не загинув у бою» — повідомляє Лівій, — «всі були убиті у спину, коли натовпом кинулись у втечу. Страшна різанина сталася на березі Тибру, куди, покидавши зброю, втекло все ліве крило. Багатьох, що не вміли плавати або ослабли під вагою обладунків і одягу, поглинула безодня».
Бронзова статуетка кельтського воїна, V ст. до н. е.
Бронзова статуетка кельтського воїна, V ст. до н. е.
Утім, більша частина римського війська уціліла і дісталась міста Вейї.
Рим охопило велике сум'яття. Більшість його жителів втекла, ворота міста залишились відкритими і від негайного захоплення його врятувала нерішучість сеннонів, які у легкій перемозі запідозрили пастку. Під покровом ночі галли спробували піднятись на Капітолій, невисокий, але зі стрімкими схилами пагорб, який обороняв невеликий загін, і «пробралися на вершину так тихо, що не тільки обдурили пильність варти, але навіть не розбудили собак». Проте наближення сеннонів, повідомляє Лівій, відчули гуси, які своїм гелготанням розбудили «Марка Манлія, знаменитого воїна, колишнього консула. Схопившись за зброю і одночасно закликаючи до зброї інших, він кинувся вперед і ударом щита збив вниз галла, вже стояв на вершині. Покотившись вниз, галл в падінні потягнув за собою тих, хто піднімався слідом за ним, а Манлій взявся бити інших... Незабаром збіглися й інші римляни: вони почали метати стріли і камені, скидаючи ворогів зі скель. Серед загального обвалу галльський загін покотився до прірви і звалився вниз».
Облога Капітолія тривала сім місяців і закінчилась виплатою римлянами великого викупу золотом, на який галли були змушені погодитись, коли відчули брак продовольства, а їх військо почало потерпати від хвороб.
Ослабленням Риму негайно скористались , яких підтримали екви і частина етрусків. Римлянам їх досить швидко вдалось здолати, однак їх агресивність підштовхнула виступити проти Риму більшість Латинського союзу міст. Війна з ним завершилась лише у 338 році до н. е. переконливою перемогою Римської республіки, яка підкорила навколишні латинські племена. У цей час сеннони, котрі утвердились на правобережжі ріки По, успішно воювали проти етрусків і кілька разів загрожували Риму, здійснюючи рейди на південь Апеннін. На відкриту війну з ним вони зважились лише у 295 році до н. е., об'єднавшись з умбрами і тими ж етрусками, проте були вщент розбиті під Анконою. Через дестиліття вони знову зазнали поразки при нападі на союзне римлянам етруське місто Аррецій (Ареццо) і були витіснені на північ з колонізованих ними земель.
З невдалої спроби сеннонів разом з племенем бойїв у 238 році до н. е. захопити Арімній (нині Ріміні) на Адріатичному узбережжі почалось римське завоювання Цизальпінської Галлії, яке успішно завершилось за півтора десятиліття взяттям Медіолану й привело до поступової романізації місцевих кельтів-галлів.
Володимир Лук'янюк © спеціально для «Цей день в історії», 17 липня 2019. Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку. Сподобалась стаття? Підтримайте чашкою кави.

Коментарі

Дивіться також

Слухайте «Цей день в історії» онлайн
Війни
Битви
Європа
Античні часи

Головні події 18 липня

#ЦейДень
Все про 18 липня
Події, факти, персоналії
keyboard_arrow_left17 липня
19 липняkeyboard_arrow_right
© 2001-19
info_outline
format_color_fill

arrow_upward