Цей день в історії
сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Теми
Регіони
нові статтіпопулярні статтівсі статті
Правила життя
Подкасти
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
search
Цей день в історії
menu
Розстріл царської сім'ї
В ніч з 16 на 17 липня 1918 року в Єкатеринбурзі більшовики на виконання постанови виконкому Уральського обласної Ради робітничих, селянських і солдатських депутатів стратили колишнього імператора Миколу ІІ разом із сім'єю — царицею, п'ятьма дітьми і чотирма наближеними особами. Це поклало край існуванню монархічної династії Романових, що правила Росією понад 300 років.
На обкладинці: Сім'я Миколи ІІ (зліва направо зверху вниз) — Марія, Тетяна, Ольга, Олександра Федорівна, Микола Олександрович, Анастасія, Олексій. 1913 рік
18568
Особистості
Володимир Лук'янюк
Через тиждень після початку масових мітингів і демострацій у Петербурзі, які стали початком Лютневої революції, російський імператор Микола II зрікся престолу від свого імені і від імені свого малолітнього сина Олексія на користь брата Михайла, чия відмова наступного дня від коронації привела до падіння самодержавства в Росії.
За розпорядженням Тимчасового уряду з 22 березня 1917 року Микола II з сім'єю утримувався під домашнім арештом у своїй заміській резиденції в Царському селі під Петербургом, а 14 серпня всі вони були вислані в Тобольськ, куди прибули через три дні під виглядом «Японської місії Червоного Хреста» разом із десятком обслуги, яка добровільно висловила бажання супроводжувати колишнього монарха.
У березні наступного року більшовицький уряд, який прийшов на зміну Тимчасовому, за ініціативою Лева Троцького почав обговорення питання про відкритий судовий процес над Миколою II, і 1 квітня 1918 року санкціонував перевезення родини імператора до Москви. Однак, після її прибуття в травні до Єкатеринбурга, де на той момент вже знаходились інші члени дому Романових, питання про суд так і не було остаточно вирішене і Миколу II з сім'єю помісили у спеціально реквізованому для цих цілей домі.
16 липня 1918 року президія Уральської обласної ради робітничих, селянських і солдатських депутатів в умовах небезпеки взяття Єкатеринбурга чехо-словацькими і білогвардійськими військами, прийняли рішення про страту Миколи II, яка була доручена коменданту дому, де він проживав, уральському чекісту Янкелю Юровському.
Янкель Юровський, 1918 рік
Янкель Юровський, 1918 рік
За його розпорядженням у ніч на 17 липня 1918 року імператорській родині і обслузі було наказано спуститись у підвальне приміщення, куди прибув Юровський із розстрільною командою і зачитав рішення УралРади, після чого почалась хаотична стрілянина, від якої загинув імператор, його дружина, двоє слуг та кухар. Поранений царевич Олексій, його сестри, покоївка і лікар були дострілені й добиті багнетами. Уранці того ж дня Юровський офіційно повідомив у Москву, що Микола II страчений, а його сім'я евакуйована, а увечері відправив главі російського уряду Якову Свердлову шифрограму: «все сімейство спіткала та ж доля, що і главу. Офіційно сім'я загине при евакуації».
Тіла всіх убитих були вивезені у колишній занедбаний рудник поблизу Єкатеринбурга, роздягнені і скинуті в залиту водою 15-метрову шахту, яку закидали гранатами. Але таким чином знищити тіла не вдалося і у ніч на 19 липня їх було вирішено перепоховати в іншому місці. Однак по дорозі вантажівка з тілами Романових застрягла і вони були скинуті у кілька викопаних ям й для певності залиті сірчаною кислотою. Цього ж дня про страту Миколи Романова було повідомлено в газетах «Известия» і «Правда».
Крім сім'ї колишнього імператора, в 1918-1919 роках була знищена більшість Романових (першим з Романових загинув Великий князь Михайло Олександрович — він і його секретар Брайан Джонсон були вбиті в Пермі 13 червня 1918 року, де вони відбували заслання), які з тих чи інших причин залишалися на той час в Росії. Врятуватись вдалось лише тим з них, хто знаходився в Криму, зайнятому у квітні 1918 року німцями, і князю Гаврилу Костянтиновичу, якого вдалось врятувати з-під арешту і допомогти емігрувати у Фінляндію письменнику Максиму Горькому після особистого звернення до Леніна.
У 1991 році під Єкатеринбургом було знайдено останки Миколи II, його дружини Олександри Федорівни, доньок Ольги, Тетяни і Анастасії, а також осіб з їх оточення, які 17 липня 1998 року були перепоховані у Петропавлівському соборі Санкт-Петербурга. Останки княжни Марії і цесаревича Олексія були виявлені у 2007 році, але ні Російська православна церква, ні Російський імператорський дім попри генетичну експертизу не визнають їх автентичності і зараз вони зберігаються в Державному архіві Російської Федерації.
Володимир Лук'янюк © спеціально для «Цей день в історії», 05 липня 2016. Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку. Сподобалась стаття? Підтримайте чашкою кави.

Коментарі

Дивіться також

Страта в Сайгоні
Фотоархів
Страта в Сайгоні
Особистості
Європа
Нова історія

Головні події 17 липня

#ЦейДень
Все про 17 липня
Події, факти, персоналії
keyboard_arrow_left16 липня
18 липняkeyboard_arrow_right
© 2001-19
info_outline
format_color_fill

arrow_upward