сьогодні
Заголовки
arrow_drop_down
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
arrow_drop_down
Моя історія
Підтримати
search menu
Битва при Кастільйоні
17 липня 1453 року між англійськими та французькими військами біля містечка Кастільйон в Гасконі відбулась остання битва Столітньої війни, яка завершилась повним розгромом англійських військ, що дало можливість французам оволодіти містом Бордо.
8807
Війни
Володимир Лук'янюк
Приводом до війни, яка тривала 116 років, стали претензії англійської королівської династії Плантагенетів на свої колишні володіння на материковій Європі, які вона втратила за Паризьким договором 1259 року між королем Франції Людовіком IX і королем Англії Генріхом III, а формальним приводом стали претензії Едуарда III Плантагенета на французький престол після смерті в 1328 році Карла IV Капетинга.
Військові дії почались восени 1337 року з наступу англійців на півночі Франції і тривали з перемінним успіхом та кількома перемир'ями, допоки в 1435 році Бургундія, зрадивши союзу з Англією, перейшла на бік Франції, що дало можливість французам відвоювала спочатку Номандію, потім Бретань і в 1451 році почати наступ в Гасконі. Місцеві жителі більше трьохсот років були англійськими підданими і після вступу французької армії в Бордо відправили в Лондон делегацію до короля Генріха VI з проханнями захистити їх від французів. У відповідь англійський монарх надіслав у Францію тритисячний загін, який в 1452 році висадився в Гасконі. З його наближенням жителі Бордо вибили французький гарнізон з міста і відкрили ворота англійським військам.
Весною 1453 року французька армія на чолі з королем Карлом VII трьома загонами виступив на штурм Бордо. 8 липня вона взяла в облогу містечко Кастільйон, в якому знаходився невеликий англійський загін. 16 липня йому на підмогу вирушив Джон Талбот, командувач англійських військ в Бордо, із загоном у 500 чоловік і 800 кінних лучників. Здобувши 17 липня 1453 року швидку перемогу над невеликим французьким авангардом, англійці перейшли в атаку на сильно укріплений табір супротивника, підсилений артилерією. Протягом години французам вдавалось стримувати наступ англійців, а після приходу підмоги у вигляді тисячі бретонських кавалеристів, вони перейшли в контратаку і розгромили війська Талбота. У бою під Кастільйоном англійці втратили понад 4 тисячі убитими і пораненими, сам Талбот був зарубаний сокирою вже після битви, коли безпомічно лежав під вбитим конем; загинув також і його син, Едвард, який із запізненням прийшов на допомогу з тритисячним загоном.
Шарль Ларівьє «Битва при Кастільйоні - Джон Талбот падає із вбитого коня», 1839 рік © Версальський палац
Шарль Ларівьє «Битва при Кастільйоні - Джон Талбот падає із вбитого коня», 1839 рік © Версальський палац
14 жовтня французи зайняли Бордо і для обох воюючих сторін стало очевидним, що Столітня війна скінчилась.
Поразка в Гасконі викликала нервовий зрив у Генріха VI і він протягом року виявився настільки недієздатним, що не брав участь в урочистостях навіть з нагоди народження свого сина-спадкоємця Едварда. Призначення в кінці 1453 року Річарда Йоркського регентом при Генріхові VI і формування антикоролівської опозиції решті-решт через два роки привело до громадянської війни в Англії, відомої як Війна Білої та Червоної троянд.
Останній спалах Столітньої війни стався у 1474 році, коли герцог Карл Бургундський, розраховуючи на підтримку Англії, виступив проти Людовика XI. Едвард IV Йорк вже було висадився з військом у Кале, однак Франція фактично купила його прихильність, погодившись виплачувати йому пожиттєвий пансіон у розмірі 50 тисяч екю в рік. Семирічне англо-французьке перемир'я, що передбачало одруження дофіна Карла і принцеси Єлизавети Йоркської, 29 серпня ратифікували англійський і французький королі, що особисто зустрілись на мосту через Сомму в місті Пікіньї.
Франція, незважаючи на перемогу, вийшла зі Столітньої війни ослабленою і з втратою двох третин власного населення, Англія - з втратою всіх континентальних володінь (за виключенням міста Кале) і зі спустошеною казною. «Купецький мир» 1475 року, як називали його сучасники, не став формальним завершення війни і монархи Англії (а з часом - Великобританії) до 1801 року носили титул королів (і королев) Франції і відмовились від претензій на французький престол лише після поразки у війні з республіканською Францією.
11 вересня 2013, востаннє оновлено 22 лютого 2017 © Володимир Лук'янюк спеціально для «Цей день в історії». Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку. Сподобалась стаття? Підтримайте чашкою кави.

Коментарі

Дивіться також

Війни
Столітня війна
Битви
Європа
Середньовіччя

Головні події 17 липня

#ЦейДень
Все про 17 липня
Події, факти, персоналії
keyboard_arrow_left16 липня
18 липняkeyboard_arrow_right
© 2001-18
info_outline
format_color_fill

arrow_upward