Перший політ людини на Місяць
Наука, освіта і технікаВолодимир Лук'янюк
16 липня 1969 року в США запущено «Аполлон-11», перший космічний корабель, задачею якого було доставити людей на Місяць. Він стартував з космодрому на мисі Канаверал (Флорида) і, подолавши 384 тисячі кілометрів за 76 годин, 19 липня увійшов у навколомісячну орбіту. На обкладинці: Ніл Армстронг, Майкл Колінз і Едвін Олдрін, 1969 рік
50604
Читати 4 хв.
Читати пізніше
До обраного
reply

Програма космічних польотів «Аполлон» з висадки людини на Місяць, ініційована президентом Джоном Кеннеді, була прийнята Національни управлінням з питань аеронавтики і космосу (НАСА) в 1961 році і через п'ять років було проведено перші випробування непілотованого корабля на предмет працездатності, взаємодії і узгодженої його роботи зі спеціальним модулем для приземлення на супутник Землі. 27 січня 1967 року під час тестування запуску «Аполлона» з ракетою-носієм «Сатурн» сталася трагедія (у пожежі загинуло три астронавти), що затримало виконання програми на 21 місяць, і лише в жовтні 1968 року на першому пілотованому людиною «Аполлон-7» НАСА вдалося випробувати роботу всіх систем і вузлів, необхідних для здійснення польоту на Місяць і приземлення.

В грудні того ж року «Аполлон-8» з трьома астронавтами на борту облетів Місяць, в березні 1969-го екіпаж «Аполлона-9» випробував модуль приземлення на супутник, а в травні три астронавти на «Аполлон-10» виконали всю програму польоту до Місяця в максимально наближеному до реального режимі перевірки.

Після публічної відмови Френка Бормана, який мав досвід двох польотів на «Джеміні-7» і «Аполлоні-8», очолити наступну місію дублери його екіпажу стали основними при підготовці до польоту «Аполлон-11»: пілотом командного модуля став Майкл Коллінз, пілотом місячного модуля — Едвін Олдрін, а командиром — Ніл Армстронг. Всі вони були ровесниками, мали досвід одного польоту в 1966 році на різних кораблях програми «Джеміні» і безпосоредню підготовку до польоту розпочали у березні 1969 року й до 16 червня тренувались під керівництвом Дональда Слейтона, єдиного з першої сімірки астронавтів, створеної у 1959 році, який так і не полетів у космос.

16 липня 1969 року о 9-32 на очах у всього світу «Аполлон-11» взяв старт з космічного центру імені Кеннеді і, подолавши за 76 годин 384 тисячі кілометрів, 19 липня увійшов у навколомісячну орбіту. Наступного дня спеціальний модуль «Eagle», пілотований Нілом Армстронгом та Едвіном Олдріном, відділився від корабля і через дві години почав спуск на поверхню Місяця, котрої торкнувся о 16-18 в районі Моря Спокою.

Через сім годин Армстронг відкрив люк «Eagle» і о 22-56 вперше в історії людства ступив на поверхню Місяця. Олдрін приєднався до нього о 23-11 і вони разом встановили на Місяці американський прапор, зробили знімки поверхонь, провели декілька простих наукових тестів, зідзвонились з президентом Ніксоном і встановили пам'ятну табличку з надписом «Тут в липні 1969 року від Різдва Христового люди з планети Земля вперше ступили на поверхню Місяця. Ми прийшли з миром для всього людства». 21 липня «Eagle» взяв старт з поверхні супутника до головного корабля і 24 липня 1969 року о 12-51 астронавти успішно приводнились в Тихому океані.

Попереду було ще п'ять успішних польотів до Місяця і останніми людьми, що побували на ньому, стали астронавти Юджин Кернан і Гаррісон Шмідт на «Аполлоні-17» в 1972 році. Через високу вартість і ресурсоємність програми «Аполлон» — вона коштувала близько 24 мільярдів доларів (100 мільярдів по сьогоднішньому курсу) і вимагала участі до 400 тисяч інженерів — вона була припинена, адже основна її задача, сформульована в 1961 році президентом Кеннеді, — до кінця десятиліття випередити Радянський Союз і першими висадитись на Місяці — була досягнута.
Дональд Слейтон, 1975 рік
Дональд Слейтон, 1975 рік

Керівник підготовки астронавтів Дональд Слейтон, який був відсторонений від польотів у 1962 році через проблеми зі здоров'ям, не полишив надій на власний політ у космос, який здійснив у 1975 році в 51-літньому віці в рамках програми «Союз-Аполлон».

Правила життя Вацлава Гавела
Правила життя
Правила життя Вацлава Гавела
Друк 7
Володимир Лук'янюк спеціально для © «Цей день в історії», 10 травня 2012, востаннє оновлено 12 серпня 2016. Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна (CC BY 4.0)» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку.

Коментарі

Головні події 16 липня

II Універсал Центральної Ради

1917
#ЦейДень

Все про 16 липня

Події, факти, персоналії

Перехід УГА і уряду ЗУНР за Збруч

1919

Початок ядерної епохи

1945

Саддам Хусейн — президент Іраку

1979

Декларація про державний суверенітет України

1990