сьогодні
Заголовки
arrow_drop_down
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
arrow_drop_down
Моя історія
Підтримати
search menu
Двірцевий переворот Катерини II
9 липня 1762 року російський імператор Петро III після лише 186 днів перебування на престолі вимушено підписав зречення на користь свого малолітнього сина Павла, при якому організатор змови і його дружина Катерина мала стати регентом. Через вісім днів повалений імператор був убитий за нез'ясованих обставин і похований без усіляких почестей.
На обкладинці: Георг Гроот «Царевич Петро Федорович і велика княгиня Катерина Олексіївна», 1740 рік
10092
Особистості
Володимир Лук'янюк
Петро III, внук першого російського імператора Петра I і внучатий племінник шведського короля Карла XII, вступив на престол 5 січня 1762 року по смерті своєї тітки Єлизавети Петрівни. Ще у 17-річному віці він одружився зі своєю триюрідною сестрою Софією Августою Фредерикою Ангальт-Цербст-Дорнбург, котра після прийняття православ'я отримала ім'я Катерина. Сімейне життя та особисті стосунки у них не склались з перших же днів і, незважаючи на народження двох дітей, з початком Семилітньої війни Катерина стала виношувати план план усунення від влади майбутнього імператора.
Сходження на престол Петра III ще більше віддалило подружжя - Петро став відкрито жити з коханкою Єлизаветою Воронцовою, а Катерина завагітніла від свого коханця Григорія Орлова. Того ж, 1762-го року, відомий симпатик Пруссії Петро III підписав з нею Петербурзький мирний договір, за яким вдмовився від усіх завоювань Росії, здобутих в ході Семилітньої війни, і підтримки франко-австрійського союзу. Це викликало невдоволення офіцерства, яке стало висловлювати підозри у нелюбові до Росії. До цього додались і звинувачення у нехтуванні православ'ям, коли імператор наказав провести секвестр майна Російської церкви, скасував монастирське землеволодіння і зрівняв у правах православну та лютеранську церкви.
Найактивнішу участь у змові проти імператора брали брати Орлови, вихователь малолітнього спадкоємця Павла, активний учасник Семилітньої війни генерал Микола Волконський, вахмістр Григорій Потьомкін, президент Академії наук і останній гетьман Війська Запорозького Кирило Разумовський, які спирались на лейб-гвардію імператора. Скориставшись тим, що 9 липня 1762 року Петро III з почтом відбув у свій заміський будинок на святкування іменин, в Петербурзі гвардійські полки присягнули Катерині на вірність як «Імператриці і самодержиці Всеросійській», після чого направились в Петергоф. В той же день вірність Катерині засвідчив Сенат і Синод православної церкви.
Зазадалегідь попереджений про це Петро з незрозумілих причин відмовився виїхати у Східну Пруссію, де знаходилась вірна йому армія, і по прибуттю Катерини підписав зречення від престолу на користь свого сина і зобов'язався повернутись на батьківщину в Гольштейн. Невдовзі після цього Петро III був поміщений під домашній арешт у своєму маєтку під Петербургом, де 17 липня помер за нез'ясованих обставин. Він був похований без усіляких почестей і лише після смерті Катерини в 1796 році їх син Павло I одночасно з похованням своєї матері перепоховав в Петропавлівському соборі останки батька, котрого особисто перед цим коронував.
8 липня 2015 © Володимир Лук'янюк спеціально для «Цей день в історії». Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку. Сподобалась стаття? Підтримайте чашкою кави.

Коментарі

Дивіться також

Особистості
Жінки
Європа
Політика
Нова історія

Головні події 9 липня

#ЦейДень
Все про 9 липня
Події, факти, персоналії
keyboard_arrow_left8 липня
10 липняkeyboard_arrow_right
© 2001-18
info_outline
format_color_fill

arrow_upward