Цей день в історії
сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Теми
Регіони
нові статтіпопулярні статтівсі статті
Правила життя
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
search
Цей день в історії
menu
Двірцевий переворот Катерини II
9 липня 1762 року російський імператор Петро III після лише 186 днів перебування на престолі вимушено підписав зречення на користь свого малолітнього сина Павла, при якому організатор змови і його дружина Катерина мала стати регентом. Через вісім днів повалений імператор був убитий за нез'ясованих обставин і похований без усіляких почестей.
На обкладинці: Георг Гроот «Царевич Петро Федорович і велика княгиня Катерина Олексіївна», 1740 рік
10823
Особистості
Володимир Лук'янюк
Петро III, внук першого російського імператора Петра I і внучатий племінник шведського короля Карла XII, вступив на престол 5 січня 1762 року по смерті своєї тітки Єлизавети Петрівни. Ще у 17-річному віці він одружився зі своєю триюрідною сестрою Софією Августою Фредерикою Ангальт-Цербст-Дорнбург, котра після прийняття православ'я отримала ім'я Катерина. Сімейне життя та особисті стосунки у них не склались з перших же днів і, незважаючи на народження двох дітей, з початком Семилітньої війни Катерина стала виношувати план план усунення від влади майбутнього імператора.
Сходження на престол Петра III ще більше віддалило подружжя — Петро став відкрито жити з коханкою Єлизаветою Воронцовою, а Катерина завагітніла від свого коханця Григорія Орлова. Того ж, 1762-го року, відомий симпатик Пруссії Петро III підписав з нею Петербурзький мирний договір, за яким вдмовився від усіх завоювань Росії, здобутих в ході Семилітньої війни, і підтримки франко-австрійського союзу. Це викликало невдоволення офіцерства, яке стало висловлювати підозри у нелюбові до Росії. До цього додались і звинувачення у нехтуванні православ'ям, коли імператор наказав провести секвестр майна Російської церкви, скасував монастирське землеволодіння і зрівняв у правах православну та лютеранську церкви.
Найактивнішу участь у змові проти імператора брали брати Орлови, вихователь малолітнього спадкоємця Павла, активний учасник Семилітньої війни генерал Микола Волконський, вахмістр Григорій Потьомкін, президент Академії наук і останній гетьман Війська Запорозького Кирило Разумовський, які спирались на лейб-гвардію імператора. Скориставшись тим, що 9 липня 1762 року Петро III з почтом відбув у свій заміський будинок на святкування іменин, в Петербурзі гвардійські полки присягнули Катерині на вірність як «Імператриці і самодержиці Всеросійській», після чого направились в Петергоф. В той же день вірність Катерині засвідчив Сенат і Синод православної церкви.
Зазадалегідь попереджений про це Петро з незрозумілих причин відмовився виїхати у Східну Пруссію, де знаходилась вірна йому армія, і по прибуттю Катерини підписав зречення від престолу на користь свого сина і зобов'язався повернутись на батьківщину в Гольштейн. Невдовзі після цього Петро III був поміщений під домашній арешт у своєму маєтку під Петербургом, де 17 липня помер за нез'ясованих обставин. Він був похований без усіляких почестей і лише після смерті Катерини в 1796 році їх син Павло I одночасно з похованням своєї матері перепоховав в Петропавлівському соборі останки батька, котрого особисто перед цим коронував.
Володимир Лук'янюк © спеціально для «Цей день в історії», 08 липня 2015. Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку. Сподобалась стаття? Підтримайте чашкою кави.

Коментарі

Дивіться також

Правила життя Білла Гейтса
Правила життя
Правила життя Білла Гейтса
Особистості
Жінки
Європа
Політика
Нова історія

Головні події 9 липня

#ЦейДень
Все про 9 липня
Події, факти, персоналії
keyboard_arrow_left8 липня
10 липняkeyboard_arrow_right
© 2001-19
info_outline
format_color_fill

arrow_upward