сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Теми
Регіони
нові статтіпопулярні статтівсі статті
Правила життя
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
search menu
Різанина у Сребрениці
6 липня 1995 року під час громадянської війни в Югославії війська Республіки Сербської розпочали штурм боснійського анклаву Сребрениця, оголошеного в 1993 році Радою безпеки ООН зоною безпеки. Після його захоплення військом Республіки Сербської під командуванням генерала Ратка Младича за співучасті воєнізованого формування «Скорпіони» Міністерства внутрішніх справ Сербії у Сребрениці було вбито близько 8 000 боснійських мусульман чоловічої статі віком від 12 до 77 років.
15163
Катастрофи
Боснійська війна розпочалась 1 березня 1992 року як збройний конфлікт між воєнізованими формуваннями сербів, мусульман-автономістів, боснійців і хорватів, що проживали на території Республіки Боснія і Герцеговина, колишньої соціалістичної республіки у складі Югославії. Результатом референдуму про незалежність республіки, проведеного 29 лютого 1992 року, стало проголошення незалежності Боснії і Герцоговини. Він не був визнаний боснійськими сербами, які бойкотували референдум і створили свою власну Республіку Сербську, яку підтримав уряд Сербії, очолюваний Слободаном Мілошевичем, і Югославська Народна армія.
Спочатку конфлікт розгорівся між Армією Республіки Боснія і Герцеговина, що складалася переважно з боснійців, Хорватською радою оборони і Збройними силами Республіки Сербської. З часом хорвати зупинили військові дії проти сербів і почали війну з боснійцями - вона характеризувалася запеклими бойовими діями, безладними обстрілами міст і сіл, етнічними чистками, масовими згвалтуваннями, геноцидом. У 1994 році після проголошення Федерації Боснії і Герцеговини хорвати об'єдналися із боснійцями проти Республіки Сербської. На її території були два мусульманських анклави - Сребрениця і Жепа.
Найближча територія, контрольована боснійцями, перебувала за 100 км від Сребрениці і була доступна тільки повітрям. У місті був постійний дефіцит продовольства, ліків та пального. Водопровід не працював через зруйновану сербами інфраструктуру. Перебуваючи в оточенні сербських військ, мусульманські загони із Сребреніці часто робили рейди по довколишніх сербських населених пунктах. Збройні загони в таких нападах супроводжували групи мародерів, які грабували будинки і вбивали цивільних сербів. У 1993 році Рада Безпеки ООН оголосила Сребреніцу «зоною безпеки», вільною від усякого роду військових дій, і розмістила в ній голландських миротворців, які повинні були роззброїти сили боснійських мусульман і перетворити місто з околицями в демілітаризовану зону. Статус демілітаризованої зони постійно ігнорувався обома сторонами: боснійські мирні жителі систематично скаржилися на напади сербських військ, в той час, як для сербів було очевидним використання статусу Сребрениці для підготовки атак на армію Республіки Сербської. Обидві сторони звинувачували голландський миротворчий контингент у відвертій бездіяльності.
У березні 1995 року за наказом президента Республіки Сербської Радована Караджича розпочався наступ сербів на «зону безпеки» і 6 липня 1995 року вони увійшли в Сребреницю. До вечора 11 липня біля місця розсташування миротворчих сил ООН зібралось близько 25 тисяч місцевих жителів. На прохання ООН війська Республіки Сербської посприяли евакуації жінок, дітей і літніх людей в Тузлу. Згідно із вироками Міжнародного трибуналу по колишній Югославії військами та поліцією Республіки Сербської та іншими сербськими збройними формуваннями з моменту захоплення Сребрениці і до 25 липня організовувалися і здійснювалися масові розстріли мирних жителів-мусульман - на околиці міста ними були страчені і закопані в братські могили близько 8 000 боснійських чоловіків віком від 12 до 77 років.
Прокуратура Гаазького трибуналу порушила з приводу подій у Сребрениці півтора десятка кримінальних справ, за якими до різних термінів ув'язнення по звинуваченню у співучасті в етнічній чистці і геноциді був засуджений ряд офіцерів армії боснійських сербів. У 2011 році нідерландський суд поклав відповідальність за загибель кількох десятків мусульман на нідерландський миротворчий батальйон, оскільки військові вигнали з території бази мусульман, які шукали захисту, чим сприяли їх загибелі.
Після падіння Сребрениці і Жепи НАТО прийняло програму бомбардування Республіки Сербської, а також інтервенції НАТО, за підтримки якої хорвати і босняки провели ряд наступальних операцій. 14 грудня 1995 в Парижі лідером боснійців Алієй Ізетбеговичем, президентом Сербії Слободаном Мілошевичем і президентом Хорватії Франьо Туджманом були підписані Дейтонські угоди про завершення громадянської війнив Боснії і формування федеративної держави Республіки Боснія і Герцеговина у складі Боснія і Герцеговини 51% території) та Республіка Сербська (49%).
31 березня парламент Сербії прийняв резолюцію, яка засуджує масове вбивство боснійських мусульман у Сребрениці в 1995 році і містить вибачення перед сім'ями загиблих.
«Цей день в історії» © 2001-18. Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку. Сподобалась стаття? Підтримайте чашкою кави.

Коментарі

Дивіться також

Правила життя Стіва Джобса
Правила життя
Правила життя Стіва Джобса
Катастрофи
Війни
Європа
Новітня історія
Наш час

Головні події 6 липня

#ЦейДень
Все про 6 липня
Події, факти, персоналії
keyboard_arrow_left5 липня
7 липняkeyboard_arrow_right
© 2001-18
info_outline
format_color_fill

arrow_upward