Цей день в історії
сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Рубрики
Регіони
всі статтінові статтіпопулярні статтівипадкова стаття
Правила життя
Подкасти
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
Цей день в історії
menu
toggle_off
Битва біля Баннокберна
24 червня 1314 року відбулась битва біля Баннокберна, одна з найважливіших битв англо-шотландських воєн XIII—XVI століть — шотландський король Роберт I Брюс із загоном у 10 тисяч чоловік розбив 25-тисячну армію англійського короля Едуарда II. Перемога біля Беннокберна стала символом шотландського єднання і боротьби за незалежність, визнаної Англією у 1327 році.На обкладинці: Замок Стерлінг сьогодні
13349
Читати 3 хв.
Читати пізніше
До обраного
reply

У 1286 році по смерті королеви Маргарет за підтримки короля Англії Едуарда I престол Шотландії здобув Іоан I Баліол. Незважаючи на визнання сюзеренітету Англії над Шотландією, невдовзі Іоан відновив союз Шотландії з Францією та Норвегією і відкрито виступив проти Едуарда I, чим скористалась частина шотландських баронів на чолі з Робертом Брюсом, що відмовилися визнати права права Іоана на престол. За їх підтримки Едуард I вщент розбив шотландців у битві біля Спотсмура, полонив Іоана, змусивши його в 1296 році підписати зречення від престолу на користь Едуарда I, який оголосив себе королем Шотландії.

Вже через рік спалахнуло антианглійське повстання Вільяма Воллеса, до якого приєднався і Роберт Брюс. Однак досить швидко воно було придушене, Воллес страчений і Брюс, вбивши свого конкурента за шотландський престол Джона Коміна «Рудого», 25 березня 1306 року в місті Скун був проголошений королем Шотландії. Проте його війська були невдовзі розбиті англійцями, брати — страчені, а сам Роберт Брюс був змушений рятуватись втечею. Наступного року він знов розпочав війну і після кількох перемог над кланом Комнінів, його підтримали більшість шотландських баронів на чолі з Джеймсом Дугласом.

До 1309 року війська Брюса і Дугласа звільнили північ та захід Шотландії і весною взяли в облогу замок Стерлінг, що мав стратегічне значення для англійців. Для його захисту король Едуард II вирушив на чолі 25-тисячного війська, яке безперешкодно досягнуло ріки Баннокберн за кілька кілометрів від Стерлінга. Битва почалась 24 червня 1314 року після несподіваної зустрічі англійського авангарду із 10-тисячною шотландською армією — незважаючи на чисельну перевагу, гориста місцевість не дала можливість англійцям ефективно використати кавалерію та лучників і у перший день бою вони з великими втратами були змушені відступити під натиском шотландської піхоти.

Наступного дня англійці передислокували свої війська на рівнину поблизу містечка Баннокберн, яка виявилася болотистою і занадто малою, щоб вибудувати всі ряди для бою — під натиском шотландців англійці дезорганізувались і виявились заблокованими між двох річок. Багато лицарів почали залишати поле бою, а втеча короля Едуарда II остаточно підірвала дисципліну англійської армії, відступ котрої перетворився у панічну втечу.
Схема битви біля Баннокберна (червоним позначено англійські війська і їх маневри, синім — шотландські)
Схема битви біля Баннокберна (червоним позначено англійські війська і їх маневри, синім — шотландські)

Перемога у битві біля Беннокберна дозволила Роберту Брюсу перейти в контрнаступ на території самої Англії, ослабленої міжусобними війнами, — у 1319 році, після перемоги над військами архієпископа Йоркського, між Шотландією та Англією було укладено перемир'я. Поразка від Шотландії стала причиною політичної кризи в самій Англії, яка завершилась поваленням Едуарда II в результаті змови, очолюваної його дружиною Ізабелою, — у 1327 році він був змушений зректись престолу на користь свого малолітнього сина і невдовзі убитий.

Друк
Володимир Лук'янюк спеціально для © «Цей день в історії», 10 червня 2016. Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна (CC BY 4.0)» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку.

Сподобалась стаття? Підтримайте чашкою кави.

Коментарі