Цей день в історії
сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Теми
Регіони
нові статтіпопулярні статтівсі статті
Правила життя
Подкасти
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
search
Цей день в історії
menu
Джо Луїс — чемпіон світу з боксу
22 червня 1937 року в Чикаго відбувся бій між Джо Луїсом на прізвисько «Чорний Бомбардувальник» і Джимом Бреддоком. Перемігши нокаутом у 8-у раунді, 22-річний Джо Луїс став чемпіоном світу з боксу серед важковиків і зберігав цей титул найдовше в історії боксу — протягом майже 12 років.
На обкладинці: Джозеф Луїс Берроу, 1937 рік © Бібліотека Конгресу США
6627
Особистості
Володимир Лук'янюк
Джо був сьомою дитиною в бідній сім'ї з Алабами, котра в пошуках кращого життя в 1924 році переїхала до Чикаго. Через два роки 12-літній хлопець був змушений залишити школу і піти на роботу на завод Генрі Форда. У 16 років Джо провів свій перший аматорський бій, в 1934 році виграв чемпіонат США серед любителів, а 4 липня 1934 року перемогою над Джеком Крекеном почав свій шлях до вершини професійного боксу. Перш, ніж здобути чемпіонське звання, Джо Луїс виграв 27 боїв, перемігши у 1935 році попередніх чемпіонів Прімо Карнера і Макса Баера, обох нокаутами.
19 червня 1936 року на стадіоні «Янкі» у Бронксі, Нью-Йорк, відбувся останній бій, який мав вивести Джо Луїс на поєдинок за чемпіонське звання. Він викликав надзвичайний ажіотаж у публіки не лише як спортивне явище, але й через політичний аспект — суперником «Чорного бомбардувальника», який для афроамериканців уже став героєм національного масштабу, був колишній чемпіон світу у надважкій ваговій категорії Макс Шмелінг з Німеччини, де три роки перед тим до влади прийшли нацисти. Не дуже серйозно поставившись до підготовки до бою з на 13 років старшим суперником, кращі роки якого у спорті були вже в минулому, Джо Луїс сенсаційно програв нокаутом у 12 раунді, при чому по ходу бою двічі опинявся у нокдауні.
Це був останній бій Шмелінга на шляху до чемпіонського, однак його поєдинок з Джеймсом Бреддоком був скасований за сумнівних, в тому числі і політичних, підстав через змову менеджерів Бредока і Луїса. Тим часом Джо Луїс 18 серпня 1936 року переміг колишнього чемпіона Джека Шаркі. За скаргою Шмелінга Спортивна комісія штату Нью-Йорк заборонила проводити чемпіонський поєдинок на території штату і він був перенесений до Чикаго, де пройшов 22 червня 1937 року, — незважаючи на нокдаун у першому раунді, у восьмому Джо Луїс нокаутував суперника і у 22 роки став чемпіоном світу у суперважкій вазі.
Джо Луїс відстояв свій титул протягом 11 років 8 місяців і 7 днів у 25 боях, 21 раз пермігши нокаутами (в тому числі і Макса Шмелінга, якого у 1938 році нокаутував у першому раунді), і добровільно пішов з професійного боксу 1 березня 1949 року. У вересні 1951 року він змінив своє рішення, але програв за очками новому чемпіону світу Еззарду Чарльзу в 15-раундовому поєдинку. Маючи великі борги, в тому числі і по сплаті податків за благодійницькі бої, проведені в роки Другої світової війни для збору коштів для сімей військовослужбовців-афроамериканців, Джо Луїс уже не в кращій своїй формі погодився на бій з молодою зіркою боксу Рокі Марчіано в жовтні 1951 року, який програв у восьмому рауді нокаутом, після чого вирішив остаточно піти зі спорту.
Фінансові проблеми переслідували Джо Луї протягом решти свого життя. З більш, ніж 4,6 мільйонів доларів США, зароблених нм за час боксерської кар'єри, сам Луїс отримав лише близько 800 тисяч, на які оплатив навчання і житло своїх багаточисельних родичів. Жодне і численних його підприємств — ресторани, страхова, торгова, косметична компанії, підприємство з виробництва прохолоджувальних напоїв, спортивна команда із софтболу і кінна ферма — не принесли прибутку і йому довелось підробляти у вистакових шоу, рестлером, а після проблем з наркотиками у другій половині 1960-х — і метрдотелем у казино Лас-Вегаса.
Макс Шмелінг і Джо Луїс (справа), початок 1960-х років
Макс Шмелінг і Джо Луїс (справа), початок 1960-х років
Помер Джо Луїс на 67-у році 12 квітня 1981 році життя від зупинки серця всього через кілька годин після своєї останньої появи на публіці під час відвідування поєдинку Ларрі Холмс — Тревор Бербік у Лас-Вегасі. Розпорядженням президента Рональда Рейгана 21 квітня Джо Луїс був похований на Арлінгтонському військовому цвитарі, штат Вірджинія, з усіма почестями в супереч правилам поховання на цьому кладовищі. Одним з тих, хто ніс труну (і частково оплатив поховальні витрати) був Макс Шмелінг, одни із найзапекліших суперників Луїса на ринзі і один з кращих його друзів в позаспортивному житті.
Володимир Лук'янюк © спеціально для «Цей день в історії», 01 листопада 2012. Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку. Сподобалась стаття? Підтримайте чашкою кави.

Коментарі

Дивіться також

Шон МакМікін «Гроші для Леніна»
Пряма Мова
Шон МакМікін «Гроші для Леніна»
Особистості
Спорт
Америка
Новітня історія
Інтербелум

Головні події 22 червня

#ЦейДень
Все про 22 червня
Події, факти, персоналії
keyboard_arrow_left21 червня
23 червняkeyboard_arrow_right
© 2001-19
info_outline
format_color_fill

arrow_upward