сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Теми
Регіони
нові статтіпопулярні статтівсі статті
Правила життя
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
search menu
Смерть першого
польського короля Болеслава Хороброго
17 червня 1025 року помер перший польський король Болеслав П'яст, який ще за життя за свої військові успіхи отримав прізвисько Хоробрий. Його син Мешко II не зумів утримати одержану у спадок державу, що простягалась від Ельби до Волині і від Балтійського моря до Карпат, і через сім років Польща розпалась на три удільні володіння.
На обкладинці: Сучасна репліка корони Болеслава Хороброго, втраченої після 1036 року
5672
Особистості
Володимир Лук'янюк
Болеслав успадкував владу по смерті 25 травня 992 року його батька, Мешка з династії П'ястів, першого історично достовірного польського князя. Отримавши «володіння, розділені між багатьма претендентами», 25-річний князь «з хитрістю лисиці», за словами Тітмара Мерзебурзького, за три роки здолав своїх братів та мачуху і, особисто очоливши похід проти ободритів, зблизився з молодим німецьким імператором Оттоном III. Завдяки його підтримці у 1000 році Болеслав погодив створення у тогочасній столиці польського князівства Гнезно митрополії, підпорядкованій безпосередньо Святому Престолу, у складі Краківського, Вроцлавського і Колобжегського єпископств.
Скориставшись міжусобицями у Німеччині після передчасної смерті 22-річного імператора 23 січня 1002 року, Болеслав захопив Лаузвіг (Лужицю), а наступного - втрутився в питання престолонаслідування Богемії, князем якої був проголошений у березні того ж року, «врятувавши богемських вельмож від страху перед майбутнім». Відмова Болеслава присягнути на вірність імператору Генріху II стала початком тривалої Німецько-польські війни, яка завершилась укладанням 30 січня 1018 року Будишинського мирного договору, яким за польським князем визнавались права на Лужицю і Богемію, а той у свою чергу відмовлявся від претензій на Мейсен. Свої успіхи Болеслав (тоді вже тричі вдівець) зміцнив династичним зв'язком з німецьким дворянством, одружившись з Одою, дочкою маркграфа Мейсена Екхарда I.
Того ж, 1018 року, Болеслав розпочав свій перший похід на Схід, підтримавши свого зятя Святополка Володимировича, відомого як Окаянний, вигнаного з київського великокняжого престолу своїм братом. 22 липня у битві над Бугом поблизу сучасного містечка Грубешів (Люблінське воєводство, Польща) він вщент розбив військо Ярослава Мудрого і 14 серпня разом зі Святополком Окаянним в'їхав у Київ. Ця кампанія дозволила Болеславу приєднати до своїх володінь Червенські міста на лівобережжі Бугу, втрачені його батьком в 981 році.
Точна дата і місце коронації Болеслава Хороброго невідомі. За німецькими джерелами це сталось у 1025 році, коли він скорстався безбладдям у Німеччині по смерті Генріха II і отримав на це дозвіл від папи римського Івана XIX, який у той час мав погані стосунки з Священною Римською імперією. Жодних достовірних даних на цей рахунок не виявлено, а факт коронації підтверджуєтся побічно, як-то визнанням імператором Конрадом II королівської гідності Мешка II В'ялого, сина Болеслава Хороброго, який успадкував владу в Польщі по смерті батька 17 червня 1025 року. Місце поховання Болеслава Хороброго також невідоме.
Мешко II, «сусідам ... ненависний через ту ненависть, що вони відчували до його батька», не зумів утримати одержану у спадок державу, що простягалась від Ельби до Волині і від Балтійського моря до Карпат. Відмова від території нинішньої Словаччини задля союзу з Угорщиною не принесла успіху у війні з імператором Конрадом II, якому Мешко II був змушений поступитись Лужицею і Моравією. Війна з Київською державою закінчилась втечею Мешка II в Богемію і сходженням у 1031 році на польський престол його старшого брата Безприма, який на вимогу імператора надіслав йому коронаційні регалії. Жорстокість Безприма стала причиною повстання проти нього і не пізніше весни 1032 року він був убитий «своїм власним народом».
Ослаблена тривалими війнами держава на Мерзебурзькому з'їзді 1032 року імператором Конрадом II була розділена на удільні володіння між синами Болеслава Хороброго Мешком II, Оттоном і їх двоюрідним братом Дітріхом. Смерть Оттона Болеславовича наступного року стала приводом до мідусобної війни, в ході якої Мешкові II вдалось стати односібним правителем охопленої хаосом держави в межах Малої і Великої Польщі, яку з його смертю 11 травня 1034 року успадкував його син Казимир I Відновитель.
Королівська гідність польських правителів була відновлена лише в 1076 році, коли Болеслав II Хоробрий, правнук Болеслава I Хороброго, відмовившись платити данину Священній Римській імперії, визнав Польщу ленним володінням Папської держави.
6 червня 2018 © Володимир Лук'янюк спеціально для «Цей день в історії». Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку. Сподобалась стаття? Підтримайте чашкою кави.

Коментарі

Дивіться також

Особистості
Політика
Європа
Середньовіччя

Головні події 17 червня

#ЦейДень
Все про 17 червня
Події, факти, персоналії
keyboard_arrow_left16 червня
18 червняkeyboard_arrow_right
© 2001-18
info_outline
format_color_fill

arrow_upward