Цей день в історії
сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Рубрики
Регіони
всі статтінові статтіпопулярні статтівипадкова стаття
Правила життя
Подкасти
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
Цей день в історії
menu
toggle_off
Вільгельм II — останній кайзер Німецької імперії
Всього після 99 днів правління, 15 червня 1888 року помер імператор Німеччини і король Пруссії Фрідріх III Гогенцоллерн і на престол зійшов його старший син 29-річний Вільгельм II, якому випала доля стати третім і останнім кайзером Німецької імперії.На обкладинці: Вільгельм II Гогенцоллерн, 1905 рік
12055
Читати 3 хв.
Читати пізніше
До обраного
reply

Через важкі пологи Вільгельм народився кволою і хворобливою дитиною — у нього був розірваний плечовий нерв, що привело до пошкодження лівої руки і викривлення шиї. Намагаючись вилікувати вроджені вади, придворні медики призначили йому жорстке лікування, яке включало регулярну електрошокову терапію, механічне випрямлення і витягування недорозвинутої руки та носіння спеціального пристрою для підтримки голови. Завдяки багаторічній боротьбі зі своїми фізичними вадами Вільгельм виріс вольовою, проте відлюдькуватою і невпевненою людиною.

Він отримав хорошу домашню початкову освіту і продовжив навчання у звичайній міській гімназії. Попри свої фізичні вади з дитинства Вільгельм займався верховою їздою, фехтуванням і у віці 18 років поступив на військову службу, яку перевав через рік для навчання у Боннському університеті, по закінченні якого продовжив воєнну кар'єру і одружився.

1888-й рік виявився нещасливим для Пруссії і увійшов в історію як "рік трьох імператорів" — по смерті засновника Німецької імперії Вільгельма I на престол зійшов уже смертельно хворий на рак Фрідріх III, який правив лише 99 днів і по його смерті 15 червня кайзером став Вільгельм II.
Вільгельм II, 1888 рік
Вільгельм II, 1888 рік

Незважаючи на зміну правителів, рейхсканцлером Німеччини і міністр-президентом Пруссії як і чверть віку перед тим залишався Отто фон Бісмарк. Вільгельм II практично зразу активно включився у зовнішню політику і після ряду конфліктів змусив Бісмарк подати у відставку, після чого особисто відвідав більшість європейських держав.

Незважаючи на хороші особисті і родинні стосунки з більшістю монархів Європи (Вільгельм доводився внуком британській королеві Вікторії і двоюрідним братом російському царю) політика кайзера, направлена на зміцнення німецьких армії та флоту і політичний союз із Італією та Австро-Угорщиною, привели до Першої Світової війни, поразка в якій у 1918 році привела до Листопадової революції — Вільгельм II був змушений зректися престолу і залишити Німеччину.

Рішенням Версальського договору Вільгельм II був оголошений військовим злочинцем і головним винуватцем світової війни, який мав бути відданий під суд міжнародного трибувалу. Проте уряд Нідерландів відмовився видати Вільгельма і решту свого життя колишній кайзер прожив не залишаючи цієї країни. Він вітав прихід до влади свого фельдмаршала часів Першої Світової війни Пауля фон Гінденбурга, який у 1925 році був обраний президентом Веймарської республіки, і у 1940 році надіслав вітальну телеграму Адольфу Гітлеру після взяття Парижу.

Через рік 82-річний Вільгельм II помер і за розпорядженням Гітлера був похований у своєму маєтку в Нідерландах з дотриманням усіх військових почестей.

Друк 3
Володимир Лук'янюк спеціально для © «Цей день в історії», 15 травня 2015. Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна (CC BY 4.0)» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку.

Коментарі