сьогодні
Заголовки
arrow_drop_down
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
arrow_drop_down
Моя історія
Підтримати
search menu
Битва в дюнах
14 червня 1658 року англо-французькі війська під командуванням маршала Тюренна розбили іспанську армію, що прибула до околиць Дюнкерка, щоб зняти з нього облогу. Поразка змусила короля Іспанії та імператора Священної Римської імперії Філіпа IV Габсбурга укласти мир, який завершив 24-літню Франко-іспанську війну.
На обкладинці: Шарль-Філіп Ларів'єр «Битва в дюнах», 1837 рік, Версальський палац. На передньому плані - маршал Тюренн
6090
Війни
Володимир Лук'янюк
На сімнадцятий рік Тридцятилітньої війни, яка почалась як релігійний конфлікт між богемськими протестантами і німецькими католиками і з часом переросла у загальноєвропейське протистояння, Франція, як давній суперник Габсбургів, котрі правили в Священній Римській імперії, Бургундії та Іспанії, перейшла від щедрого фінансування протестантських держав до активних бойових дій - в лютому 1635 року вона оголосила Іспанії війну, яку почала з перемоги в битві біля Авена в Іспанських Нідерландах в травні того ж року.
З часом бойові дії поширилась на Ельзас і Лотарінгію і загалом складалась для Франції не надто успішно, але в 1640 році через внутрішньополітичні та економічні проблеми в Іспанській імперії почались повстання, в ході яких була відновлена незалежність Португалії, а 17 січня 1641 року була проголошена Каталонська республіка, котра заявила про перехід під суверенітет французького короля Людовика XIII як графа Барселонського.
Наступного року французькі війська, очолювані принцем Луї де Конде, окупували Каталонію, Савойю, Аррас і 19 травня 1643 року разом із голландцями завдали Габсбургам нищівної поразки в битві біля Рокруа в Шампані, що змусило Іспанію та Священну Римську імперію 30 січня 1648 року визнати незалежність Республіки Сполучених провінцій Нідерландів, а після поразки в битві під Лансом 24 жовтня 1648 року - і незалежність Швейцарії та поступитись Ельзасом.
Подальшому розвитку воєнних успіхів Франції завадило повстання в Парижі проти королеви-матері Анни Австрійської і першого міністра кардинала Джуліо Мазаріні, скориставшись яким, Іспанія повернула контроль над Каталонією, відтіснила французькі війська за Піренеї і спробувала взяти реванш у Фландрії. Запобігти цьому вдалось укладенням Францією союзного договору з республіканською Англією - стурбований підтримкою іспанцями усунутого від влади принца Карла Стюарта, Олівер Кромвель надіслав на допомогу маршалу Франції віконту де Тюренну 6 тисяч піхотинців для походу в Іспанські Нідерланди.
25 травня 1657 року англо-французькі війська підійшли до Дюнкерка, де розміщувалась найбільша іспанська воєнно-морська база на узбережжі Ла-Маншу і дислокувались англійські роялісти та французька фронда. Маючи двадцятитисячну армію, Тюренн досить швидко захопив окраїнні форти, а 18 англійських кораблів заблокували порт з моря. Для іспанців це виявилось повною несподіванкою і до 5 червня, коли французи повністю оточили Дюнкерк, вони не змогли отримати підкріплення живою силою, яке лише 13 червня змогло прибути з Іпра і розташувались за 5 км від міста.
22-літній Людовик II де Бурбон-Конде (1621-1686) починав Тридцятилітню війну як підлеглий Віконта де Тюренна, якого змінив на посту командувача французьких військ у 1643 році. Під час «Дня барикад» спочатку підтримав кардинала Мазаріні, але невдовзі став на бік Фронди і в «Битві в дюнах» вже командував французькими підрозділами, союзними іспанцям. Після Піренейського миру примирився з Людовиком XIV, за якого воював наступні майже 20 років
Щоб запобігти їх прориву в Дюнкерк, зранку 14 червня 1658 року Тюренн направив проти 15-тисячної іспанської армії, очолюваної сином імператора Хуаном Австрійським і принцем Луї де Конде, 6 тисяч піхоти і 8 тисяч кавалеристів, які, користуючись складним піщаним рельєфом, зуміли непомітно підійти до табору супротивника і за дві години його розбити - іспанці втратили 1200 убитими, 800 пораненими і 4 тисячі полоненми, в той час як з франко-англійського боку втрати скали лише 400 чоловік.
Юстус ван Егмонт «Людовик II де Бурбон-Конде», середина XVII століття
Юстус ван Егмонт «Людовик II де Бурбон-Конде», середина XVII століття
Спорадичні спроби іспанців силами власного гарнізону несподіваними ударами невеликих груп прорвати облогу Дюнкерка не мали жодного успіху і 26 червня 1658 року місто капітулювало. Це дало можливість французам практично без бою захопити кілька навколишніх міст і фортець супротивника і змусити Філіпа IV Габсбурга погодитись на мирні переговори. За їх результатами 7 листопада 1659 року було підписано Піренейський договір, що завершив 24-літню Франко-іспанську війну.
На знак примирення у 1660 році Людовик XIV одружився на іспанській інфанті Марії-Терезії Габсбург, але розорена тривалою війною Іспанія не змогла вчасно виплатити належне придане, і у 1667 році Франція розпочала т. зв Деволюційну війну за Іспанські Нідерланди. Вона хоч і не принесла їй успіху, але підтвердила втрату Іспанією статусу великої держави і знаменувала завершення «золотого віку» її історії, який розпочався з формування колоніальної імперії Іспанських Габсбургів в XVI столітті.
3 червня 2017 © Володимир Лук'янюк спеціально для «Цей день в історії». Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку. Сподобалась стаття? Підтримайте чашкою кави.

Коментарі

Дивіться також

Війни
Битви
Європа
Нова історія

Головні події 14 червня 1658

#ЦейДень
Все про 14 червня 1658
Події, факти, персоналії
14 червня 1951 року в Вашингтоні у Бюро перепису населення продемонстровано роботу першого американського комер..
1951
keyboard_arrow_left13 червня
15 червняkeyboard_arrow_right
© 2001-18
info_outline
format_color_fill

arrow_upward