Мухаммед (арабською — "той, котрого вихваляють"), одна із найвпливовіших релігійних і політичних постатей історії, народився в Мецці близько 570 року в знатному мекканському роді Курейшитів. Його батько помер ще до народження сина і Мухаммед виховувався в сім'ї діда, глави могутнього клану Хашим. Коли Мухаммеду було шість років, померла його мати, а через два роки — дід, і життям Мухаммеда опікувався його дядько Абу Таліб, новий глава клану. У 25 років Мухаммед одружився з багатою вдовою, на 15 років старшою за нього і наступні п'ятнадцять років вів життя звичайного торгівця; у нього народилось шестеро дітей — два сини (померли в ранньому віці) і чотири дочки.
До сорока років Мухаммед був непримітним торговцем, але в 610 році, перебуваючи в печері поблизу Мекки, йому прийшло видіння, в котрому Бог через ангела Гавриїла наказав стати арабським провісником "справжньої релігії". Мухаммед оголосив себе останнім проповідником іудейсько-християнських традицій і, адаптувавши їх теологічні положення, сформулював нову доктрину. Вчення Мухаммеда знайшло найбільше прихильників у Медині, де в 622 році він отримав не тільки релігійну, але й політичну підтримку і в 629 році став повноправним правителем міста.
Завдяки поширенню свого вчення серед десятків кочових арабських племен, на момент своєї смерті Мухаммед фактично контролював всю Південну Аравію, а вже через 100 років арабсько-ісламська імперія стала однією з найбільших із коли-небудь існуючих в світі і простягалася від Індії до Франції.
Сьогодні іслам — друга за поширеністю релігія світу, яка розділилися на три основні гілки: суніти складають близько 90% мусульман, шиїти — близько 10%, послідовники ібадизму — менше 1%; крім основних течій існує ще кілька підгруп, які виокремилися завдяки харизматичним та впливовим богословам, що сформували власні школи вчення Мухаммеда в рамках основної теологічної гілки.
Коментарі
Дивіться також
• Втеча Мухаммеда з Мекки, 622
• Перший Праведний халіфат, 632
• Арабський халіфат Омейядів, 661
• Аббасидська революція, 750