сьогодні
Заголовки
arrow_drop_down
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
arrow_drop_down
Моя історія
Підтримати
search menu
Операція «Динамо»
3 червня 1940 року завершилась військова операція з евакуації союзницьких військ, які попали під загрозу німецького оточення поблизу Дюнкерка на півночі Франції. За 9 днів військовими кораблями і сотнями приватних суден, човнів та катерів було врятовано 338 226 британців, французів і бельгійців і ще 59 тисяч британців були вивезені до початку операції.
На обкладинці: Загиблі англійські солдати на пляжі під Дюнкерком, червень 1940 року
8248
Друга Світова війна
Володимир Лук'янюк
Після дев'яти місяців т. зв. «Дивної війни», коли Франція, попри проведення повної мобілізації і велику концентрацію військ на німецькому кордоні, обмежувалась лише локальними бойовими зіткненнями, 10 травня 1940 року Німеччина авіанальотом на Бельгію і ударом сухопутних військ по Голландії та Люксембургу розпочала реалізацію плану завоювання Франції.
У відповідь командуючий французькими військами генерал Гюстав Гамелен згідно плану союзиків направив війська через Бельгію у Нідерланди, але запізнився з маневром і першими на бельгійсько-голландський кордон вийшли німецькі війська. Прорвавшись через Арденни, які французьке командування вважало непрохідними, вони 14 травня зайняли французьке місто Седан, звідки розпочали наступ на північний захід до Ла-Маншу, якого досягли 20 травня, відрізавши Першу французьку і бельгійську армії, від більшості французьких військ. Через відсутність належної авіапідтримки з боку Британії і запізнення з переміщенням французьких військ з Північної Африки були зірвані наміри французів завдати удару по авангардних німецьких частинах з півночі та півдня, і 26 травня, скориставшись тимчасовою зупинкою німецького наступу для укріплення позицій на підступах до Дюнкерку, британські і французькі війська розпочали евакуацію до Великобританії.
Під командуванням контр-адмірала Бертрама Рамсея було зібрано всі наявні кораблі воєнно-морського і торгового флотів (693 англійських і близько 250 французьких), включно з поромами і госпітальними суднами, а також в англійських портах було реквізовано 40 голландських шхун, на які під постійним вогнем артилерії і авіації супротивника з порту Дюнкерка почалось вантаження військ союзників.
Британські військові стоять в черзі в очікуванні транспорту для евакуації, червнь 1940 року
Британські військові стоять в черзі в очікуванні транспорту для евакуації, червнь 1940 року
Щоб пришвидшити евакуацію посадка на кораблі почалась і вздовж узбережжя, але через мілководдя вони не могли до нього наблизитись, і наступного дня британське міністерство судноплавства по телефону звернулось до судновласників в Лондоні та на східному узбережжі Англії з проханням надати човни з невеликою осадкою. Більшість з них було реквізовано силоміць і, укомплектовані офіцерами ВМС та добровольцями, вони з вантажних машин в ролі імпровізованих причалів, а то і просто з моря, де військові годинами стояли по пояс у воді в очікуванні порятунку, почали перевезення людей до англійського порту Рамсґейт.
Військові вантажаться на кораблі на пляжах під Дюнкерком, червень 1940 року
Військові вантажаться на кораблі на пляжах під Дюнкерком, червень 1940 року
Після втрати 29 травня 19 британських і французьких військових кораблів і 3 великих пасажирських, які могли забирати на борт кількасот чоловік за один рейс, маленькі судна (найменше мало 4,5 метра у довжину) стали основним засобом евакуації - вони курсували з періодичністю від 10 до 15 годин між англійським та французьким берегами або доставляли військових до великих суден, які стояли рейді в безпечних від мін водах поза зоною обстрілу берегової артилерії.
Відступ військ союзників на суші прикривали англійські та французькі підрозділи, які після бою із супротивником відправлялись на евакуацію, а на утримання насутпного рубежу оборони підходили резерви з арьєргарду, а з повітря - британська авіація, яка зуміла досягнути повної переваги над люфтваффе.
За офіційною інформацією воєнно-морскього міністерства Великобританії, до початку операції «Динамо» з-під Дюнкерка було евакуйовано 59,3 тисяч британських військових, а до її завершення 3 червня 1940 року - ще 139,8 тисяч британців і 139 тисячі французів та бельгійців. Із загалом 338 226 тисяч врятованих військових близько 50 тисяч було евакуйовано силами французького флоту і 99 тисяч - власниками близько 700 приватних риболовецьких шхун, яхт та прогулянкових катерів, які відгукнулись на заклик британського уряду надати допомогу військовим.
Німецькі солдати оглядають покинуті англійцями каски на узбережжі під Дюнкерком, червнь 1940 року
Німецькі солдати оглядають покинуті англійцями каски на узбережжі під Дюнкерком, червнь 1940 року
Під час операції «Динамо потонуло і пропало безвісти близько 2 тисяч чоловік, 15 тисяч французів попали в полон, прикриваючи останній етап евакуації, і ще 40 тисяч - після зайняття 4 червня німцями Дюнкерка; було втрачено більше чверті військових кораблів, що брали участь в евакуації, 106 літаків (проти 99 німецьких), які її прикривали, і на узбережжі було кинуто все важке озброєння та транспорт 9-и англійських дивізій, а також 68 тисяч тон боєприпасів, 147 тисяч тон палива та 377 тисяч тон спорядження та військового майна.
4 березня 1947 року в Дюнкерку між Францією і Великобританією був підписаний пакт про союз і взаємодопомогу строком на 50 років, націлений на зміцнення європейської безпеки і запобігання можливої агресії з боку Німеччини
Більшість евакуйованих французьких військових за два тижні були переправлені в порти Бретані і Нормандії, але лише половина з них встигла поновитись у бойових підрозділах - 22 червня 1940 року Франція капітулювала. За кілька днів до цього заступник державного секретаря з національної оборони і війни генерал Шарль де Голль, виступаючи по британському радіо, закликав французів не здаватися, не підкорятись уряду колабораціоністів генерала Петена і чинити опір окупації Франції. Це стало початком створення французького уряду у вигнанні, відомому як «Вільна Франція».
З десятків тисяч французів, які ще перебували у Британії, не більше 3 тисяч підтримали Де Голля, проте на його заклик відгукнулись колонії Нові Гебріди в Тихому океані та Французька Екваторіальна Африка, звідки почалось звільнення Франції, - 26 серпня 1944 року війська генерала Шарля де Голля пройшли переможним маршем по Єлісейських полях у Парижі.
24 травня 2017 © Володимир Лук'янюк спеціально для «Цей день в історії». Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку. Сподобалась стаття? Підтримайте чашкою кави.

Коментарі

Дивіться також

Хрещення Русі
Релігія
Хрещення Русі
Друга Світова війна
Європа
Новітня історія

Головні події 3 червня 1940

#ЦейДень
Все про 3 червня 1940
Події, факти, персоналії
keyboard_arrow_left2 червня
4 червняkeyboard_arrow_right
© 2001-18
info_outline
format_color_fill

arrow_upward