сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Теми
Регіони
нові статтіпопулярні статтівсі статті
Правила життя
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
search menu
Популярна стаття
Кримський похід на Москву
3 червня 1571 року війська кримського хана Девлет Герая захопили Москву і спалили її до тла. За час походу було вбито близько 80 тисяч чоловік і ще понад 60 тисяч було забрано в полон.
34783
Війни
Володимир Лук'янюк
Девлет Герай став Кримським ханом в 1551 році в результаті двірцевого перевороту і зі згоди османського султана Сулеймана Пишного. Йому вдалось припинити міжродові чвари і зміцнити державу. Перший свій похід на Москву Девлет Герай здійснив у 1552 році, сподіваючись запобігти завоювання Іваном Грозним Казанського ханства. Похід виявився невдалим і того ж року Казанське ханство припинило своє існування, а Среднє Поволжя було приєднано до Московії. В 1556 році до Московського царства було приєднано і Астраханське ханство, яке не вдалось відвоювати під час спільного татарсько-турецького походу 1569 року.
У січні 1558 року Московське князівство розпочало війну з Лівонією (територія сучасних Естонії і Латвії) за вихід до Балтійського моря, що привело до тривалоого конфлікту з Річчю Посполитою (з 1570 року - і зі Швецією). Щоб убезпечити свої південні кордони в 1570 році Іван Грозний розпочав дипломатичні переговори з Кримським ханством щодо його претензій на Астрахань. Одночасно він надіслав послів у Стамбул, щоб стримати Крим від активних дій. Однак султам Селім II, не даючи прямого дозволу на похід на Москву, дав зрозуміти Девлет Гераю, що й не заперечує проти цього.
Тривалі війни привели до внутрішніх конфліктів у Московському царстві - військові невдачі Іван Грозний став прямо повязувати зі зрадою. Для боротьби з боярською опозицією, яка намагалась обмежити повноваження царя, був введений інститут опричнини - цар взяв під власне управління ряд земель, на яких для боротьби із зрадниками було створене спеціальне військо з молодих дворян; при цьому всі решта земель були об'єднані у т. зв. земщину. Опричники здійснювали терор проти ворогів Грозного, справжніх і надуманих, при цьому їх боєздатність була вкрай низькою через відсутність досвіду бойових дій проти справжніх армій.
Весною 1571 року Девлет Гераєм було зібране нове військо з кримських татарів і ногайців чисельністю понад 40 тисяч чоловік. Основні сили Московії брали участь у війні зі Швецією і південні підходи до Москви охороняло лише шеститисячне військо на ріці Ока. Татари успішно обійшли його і ударили у фланг, змусивши рятуватись втечею, і 2 червня підійшло до Москви, з якої поспішно виїхав царський двір. Оборона в передмісті столиці також була швидко зім'ята, і 3 червня татари почали грабунок міста. Єдиним безпечним місцем у Москві був Кремль, який неможливо було взяти без артилерії. Але Девлет Герай і не намагався штурмувати фортецю - татари підпалювали садиби торговців і ремісників, вбиваючи городян і біженців, які сподівались знайти у Москві захист.
Сильний вітер поширив пожежу на все місто - за три години воно вигоріло практично повністю, включаючи з царським палацом у Кремлі. Наступного дня Девлет Герай з награбованим і полоненими залишив Москву і почав похід назад, по дорозі розоривши Підмосков'я і Рязанщину. Жертвами набігу татарів стали до 80 тисяч чоловік і ще понад 60 тисяч було забрано в полон.
Окрилений успіхом Девлет Герай сподівався при підтримці Османської імперії повністю підкорити Московське царство, але у Молодинській битві наступного року зазанав поразки - Московія здобула фактичну незалежність від Золотої Орди, уособленням якої було Кримське ханство, яке поступово стало втрачати свою могутність. Одночасно, розчарований у опричнинині, Іван Грозний почав згортання політики масових репресій.
Помер Девлет Герай в 1575 році від чуми після 27 років і 4 місяців правління. Того ж року Іван Грозний несподівано для всіх зрікся царського престолу на користь касимовського хана Симеона Бекбулатовича з роду Чингизідів, якого називав великим князем всієї Русі, а себе - князем московським. Проте через 11 місяців повернув собі повноваження, подарувавши Бекбулатовичу землі у Твері та Торжку, і правив до своєї смерті в 1584 році.
2 квітня 2012 © Володимир Лук'янюк спеціально для «Цей день в історії». Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку. Сподобалась стаття? Підтримайте чашкою кави.

Коментарі

Дивіться також

Війни
Європа
Середньовіччя

Головні події 3 червня

#ЦейДень
Все про 3 червня
Події, факти, персоналії
keyboard_arrow_left2 червня
4 червняkeyboard_arrow_right
© 2001-18
info_outline
format_color_fill

arrow_upward