Цей день в історії
сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Теми
Регіони
нові статтіпопулярні статтівсі статті
Правила життя
Подкасти
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
search
Цей день в історії
reorder
Нова стаття
Османське завоювання Кафи
1 червня 1475 року османський флот під командою великого візира і капудана-паші Гедик Ахмеда почав облогу Кафи, столиці генуезьких факторій в Причорномор'ї. Вона впала вже за тиждень і до кінця року під владою султана Мехмеда II Фатіха опинились всі генуезькі та готські володіння в Криму, що стало початком перетворення Чорного моря на «турецьке озеро».
На обкладинці: Залишки генуезьких фортечних стін Кафи з баштою Кріско © Depositphotos
216
Війни
Дмитро Копилов
У 1266 році генуезькі купці придбали у ординського темника Ногая занепалу колишню грецьку колонію Феодосія, на місці якої облаштували факторію Кафа. Завдяки работоргівлі вона досить швидко перетворилась на процвітаюче місто і захопила фортеці своїх торгових конкурентів на південному узбережжі Криму — готського князівства Феодоро та Венеційської республіки. У 1340-х роках захищена потужним фортечним муром Кафа вистояла під час нашестя військ монгольського хана Джанібека, пережила принесену монголами епідемію «Чорної смерті» і у 1380 році стала столицею капітанства Готія, що об'єднало усі генуезькі володіння на чорноморському узбережжі.
У середині XV століття Кафа — центр папської діоцезії, 70-тисячне місто з банком і власним монетним двором, достатньо впливове в регіоні, щоб втрутитись у міжусобну боротьбу за престол Кримського ханства і звести на нього у 1469 році Менглі Герая, а його старшого брата і законного спадкоємця Нур-Девлета ув'язнити в одній зі своїх фортець.
По смерті через чотири роки Мамака, глави наймогутнішого татарського клану Ширінів, кримському хану довелось узгоджувати з генуезцями кандидатуру спадкоємця на посаді . Серед претендентів були сини Мамака Кара-Мірза та Шейдак і його молодший брат Емінек, який за словами консула Антоніотто Кабелли дав обіцянку бути «хорошим сином Кафи« і не діяти без її «волі і згоди». То ж протектори банку св. Георгія, в чиєму володінні уже два десятиліття перебувала Кафа, і влада міста підтримали його кандидатуру, і Менглі Герай прямо в кабінеті генуезького консула призначив Емінека карачі-беком, що, зрештою, відповідало і його власному бажанню і заповіту покійного Мамака.
Банк св. Георгія — чи не найстаріший європейський банк, створений у 1407 році генуезькими олігархами для обслуговування військових потреб республіки
Однак амбітний і конфліктний Емінек досить швидко розсварився спочатку з Менглі Гераєм через заборону одружитись з його , а потім і з владою Кафи через її небажання вплинути на хана у цьому питанні. Користуючись ситуацією, вдова Мамака і матір його сина Шейдака підкупила впливового генуезького чиновника Уффіці ді Торріле і массарія (головний бухгалтер казначейства) Оберто Скварчафіко, й у лютому 1475 року Менглі Герай під тиском консула Кабелли був змушений знову їхати до Кафи, де разом зі старшим братом Айдером не зміг відстояти кандидатуру Кара-Мірзи і призначив Шейдака новим ширінським карачі-беком.
Ображений таким свавіллям Емінек заручився підтримкою османського посла, що саме перебував у Кафі, і 13 лютого «на малому судні» направив до Стамбула свого раба з листом до Мехмеда II Фатіха, яким закликав султана йти війною на генуезців, обіцяючи йому повну підтримку свого роду, а сам з вірним йому ширінськими мурзами взявся розорювати передмістя Кафи. Тим часом Менглі Герай, що через запопадливість перед Кафою втратив підтримку більшості татарських беїв, на початку березня був усунутий братом Айдером, і разом із Шейдаком і ще з понад тисячею вірних йому людей вимушено перебрався зі своєї столиці біля Бахчисарая під захист генуезців.
Кримський півострів у другій половині XV ст.
Кримський півострів у другій половині XV ст.
21 березня в Крим прийшла звістка, що султанські флот і армія «морем і сушею» прямують до Кафи. До польського короля Казимира IV Ягеллончика і київського воєводи Мартіна Гаштовта генуезці надіслали гінців з проханням про допомогу, проте вже через десять днів 350 кораблів — 208 галер, 4 галеаса і понад сотню під командою великого візира і капудан-паші (адмірала) Гедик Ахмеда прибули в порт Посідімія (сучасний Коктебель). 1 червня 1475 року вони блокували порт Кафи і біля церкви Успіння Богородиці в передмісті на берег зійшло 6 тис. яничар, 3 тис. сипахів і 10 тис. азапів на чолі з комендантом Галліполі Діагаржем Якубом. Як повідомляє іспанський історик Антоніо Еррера де Тордесільяс у своїй «Хроніці турок», «в той же день вони оточили місто і розбили свій табір поруч з воротами».
Джентіле Белліні «Султан Мехмед Завойовник», 1480 рік © Національна галерея, Лондон
Джентіле Белліні «Султан Мехмед Завойовник», 1480 рік © Національна галерея, Лондон
Наступного дня османи вивантажили на берег 14 крупнокаліберних бомбард, серед яких були кілька дво- і триствольних, після чого 4 гармати розмістили навпроти брами Каядор, 3 — біля Сан-Тедоро, 3 — навпроти Санто-Джорджио і ще 4 — неподалік фортечних мурів.
Командування обороною Кафи взяв на себе консул Антоніотто Кабелла. Термінові роботи з ремонту фортечних стін не допомогли: у результаті кількаденного артилерійського обстрілу в місті було зруйновано велику кількість будівель і загинуло чимало мешканців, а 4 червня серйозних ушкоджень зазнав мур біля головних воріт. Це викликало паніку серед жителів Кафи, більшість з яких відкрито заявила про готовність скласти зброю, і 6 червня Кабелла був змушений надіслати до Гедик Ахмеда послів з проханням про триденне перемир'я.
Однак сеньйори Джуліано даль Фьєско, Баттіста да Ліджо, Сісто Чентуріо і Грегоріо Россо, отримавши від османів гарантії свободи для себе і своїх родин, повернулись з оманливою звісткою, що нібито «домовилися з головнокомандувачем армади, що всі люди і майно [мешканців] Кафи будуть врятовані і що всі одружені і уродженці землі можуть залишитися в ній і [зберегти] їх власне майно, заплативши Великому Турку звичайну данину, яка становить дукат і половину [дуката] з кожної голови кожної людини від чотирнадцяти до шістдесяти [років]. З худоби та будь-яких інших товарів віддати треба з п'ятнадцяти [одиниць] — дві, тоді як всі інші іноземні торговці, які були в місті, вільні [вибрати] залишитися або піти з усіма своїми товарами, куди хто забажає».
Без відома влади і захисників Кафи були відкриті брами Сан-Теодоро і Санто-Джорджио, на яких османи одразу розмістили своїх людей і вивісили прапори. Наступного дня, 8 червня, вони під музику урочисто увійшли до міста, де за наказом Гедик Ахмеда було страчено близько 300 генуезців з консулом Кабеллою включно. За ініціативою Емінека був схоплений і убитий його племінник Шейдак. Менглі Гераю вдалось врятуватись втечею до князівства Феодоро.
По 11 червня писар великого візира разом з чотирма послами-зрадниками описували майно і дохід кожного мешканця Кафи, які до 17 червня виплатили половину від своїх доходів залежно від статусу, «а ті» — як повідомляє анонімний автор з Тоскани у своєму листі «Захоплення Кафи, — «у кого турки пізніше не знайшли стільки, скільки вони заявили, були піддані за це великим мукам, посаджені на кіл або їм заподіяли нескінчене число інших жорстокостей».
«…12 і 13 [червня] він (Гедик Ахмед — Д.К.) наказав під страхом смерті, щоб були представлені сини і дочки від 10 до 20 років. Він витягнув близько трьох тисяч хлопчиків, а дівчаток — до чотирьох з половиною тисяч. Він також брав чоловіків разом з дружинами і дружин без чоловіків, і навпаки, відповідно до [їх] віку і вроди. Тому там (у Кафі — Д.К.) стояли такі крики, такі ридання, що неможливо і помислити. Він також хотів рабів і рабинь, яких було три тисячі […] І говорили людям Кафи, що вони здалися як покидьки і що з ними як з такими і слід поводитися […] Деяким відсікли голови за те, що вони не привели дітей, були і інші, які повісилися, бачачи, як їх [дітей відводять] бранцями, інші у великій печалі бродили день і ніч по вулицях, поки не падали мертвими, інші вмирали, обнявши за шию дітей своїх, а іншим відсікали руки, тому що не могли відірвати їх від батьків або дружин» - Лист «Захоплення Кафи» анонімного автора з Тоскани
8 липня закованих у ланцюги християн рабами відправили в Стамбул.
Після падіння Кафи майже без спротиву османам підкорились всі генуезькі укріплені пункти на південному березі Криму: Солдая (сучасний Судак), Гурзуї (Гурзуф), Партеніт, Яліта (Ялта), Луста (Алушта), Сембос (Сімеїз), Фові (Форос), Воспоро (Керч), Ямболі (Балаклава), Люпіка (Алупка). У грудні після п'ятимісячної облоги з великими втратами Гедик Ахмед взяв місто Мангуп, де були винищені всі жителі, а схоплені Менглі Герай і князь Олександр II — вислані в Стамбул.
Генуезькі колонії в Криму і готське князівство Феодоро припинили своє існування, ставши санжаком Османської імперії зі столицею у перейменованій на тюркський лад Кефе.
З шестилітнього ув'язнення в Солдаї османи звільнили Нур-Девлета, старшого брата Менглі-Герая, який, погодившись визнати себе васалом і данником султана, по поверненню у Кирк-Ера втретє зайняв престол Кримського ханства. Але правив він недовго, до весни 1478 року, коли його знову повалив Менглі Герай, який повернувся у Крим з волі Мехмеда II Фатіха. Нур-Девлет і Айдер були змушені перебратись спочатку до Польщі і з дозволу короля Казимира Ягеллончика осіли в Києві, а вже наступного року перейшли на службу до московського царя Івана III Васильовича.
Дмитро Копилов © спеціально для «Цей день в історії», 09 листопада 2019. Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку. Сподобалась стаття? Підтримайте чашкою кави.

Коментарі

Дивіться також

Війни
Битви
Європа
Україна
Середньовіччя

Головні події 1 червня

#ЦейДень
Все про 1 червня
Події, факти, персоналії
keyboard_arrow_left31 травня
2 червняkeyboard_arrow_right
© 2001-19
info_outline
format_color_fill

arrow_upward