У 1429 році 18-річна Жанна д'Арк зуміла домогтись зустрічі з Карлом VII Валуа і переконати його у своїй божественній місії врятувати Францію, яка уже под 90 років вела війну з Англією за французький престол. Отримавши невеликий загін, в травні 1429 року вона зуміла звільнити Орлеан, що перебував у кількамісячній облозі, а в червні брала участь у битві біля Пате, в котрій французи отримали переконливу перемогу над втричі більшою армією супротивника.
Після кількох невдалих спроб звільнити Париж військові дії були припинені до весни наступного року, і 23 травня під час атаки на ворожий табір під Комп'єном Жанна попала у полон до бургундців. Тривалий час вона перебувала під владою герцога Філіппа Доброго, але Карл VII не доклав жодних зусиль, щоб звільнити чи викупити її, і восени 1430 року, за компенсацію в розмірі 10 тисяч ліврів Жанна була передана єпископу міста Бове П'єру Кошону, що діяв від імені короля Англії і Франції Генріха VI Ланкастера, для подальшого церковного суду над нею.
У листопаді 1430 року Жанна д'Арк була перевезена в Руан, де 21 лютого 1431 року розпочався процес за її звинуваченнями у єресі та зв'язку з дияволом. Судові засідання відбувались у королівській дзвінниці Руанського замку під головуванням П'єра Кошона і за участю намісника інквізитора Франнції Жана Леметра, каноніків і священників, серед яких було 20 докторів теології і канонічного права.
У 1452 році, вже на етапі переможного завершення Столітньої війни, за наказом Карла VII була проведена перевірка законності вироку, винесеного Жанні д'Арк, яка встановила численні процедурні порушення. Через три роки за ініціативою папи римського Калікста III відбувся новий судовий процес, який виправдав Жанну д'Арк за всіма пунктами звинувачень, і оголосив вирок 1430 року недійсним. У 1909 році папа Пій X проголосив Жанну блаженною, а 16 травня 1920 року папа Бенедикт XV канонізував її, визначивши 30 травня Днем пам'яті Жанні д'Арк.
Коментарі
Дивіться також
• Битва при Жаржо, 1429
• Битва при Пате, 1429
• Облога Парижа, 1429
• Облога Комп'єна, 1430
• Страта Жиля де Ре, «Синьої Бороди», 1440
